Новини



14 червня —  День молоді.

Підготовили статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.

Сьогодні фахівці з проблеми сексуального виховання молоді змушені констатувати, що після тривалого радянського періоду «безстатевого виховання» настали принципово інші часи. Сучасна українська молодь досить точно віддзеркалює стан нинішнього українського суспільства. Надмірна лібералізація статевої моралі, зняття табу на будь-які прояви сексуальної активності людей у поєднанні з недосконалістю системи сексуальної освіти та низьким рівнем сексуальної культури суспільства у цілому містить у собі серйозну небезпеку для фізичного, психічного і морального здоров’я молоді. Отже, статева соціалізація молоді в Україні відбувається за досить складних умов, оскільки погляди на моральність набувають певних змін. Тривалий час невід'ємними складовими сексуальної культури суспільства в нашій країні були обмежувальні правила, забобони і табу щодо сексу, сексуальності та сексуальної поведінки загалом. У минулому залишилися погляди, згідно яких засуджувався дошлюбний секс. На жаль, згадувана лібералізація статевої моралі, легалізація різноманітних статевих збочень, доступність еротично-порнографічної продукції для дитячої та підліткової аудиторії, інформація з Інтернет – усе це орієнтує молодь на ранні сексуальні стосунки, формує спотворені уявлення про міжстатеві взаємини, у певній мірі, провокує безконтрольні статеві контакти з порушенням загальнолюдських морально-етичних норм. Проблема сексуальної соціалізації молоді у нашій країні набула особливої актуальності ще й через відсутність освітніх програм і спеціалістів, що сприяють формуванню статевої поведінки і сексуальної культури. Сьогодні не до кінця сформований понятійний апарат, не визначено зміст статевого виховання і сексуальної освіти. Ці проблеми фахівці – педагоги, сімейні лікарі, гінекологи, дерматовенерологи, соціологи, психологи – вирішують у межах виключно своєї професійної діяльності. Тому сексуальне життя стало аспектом психологічних, соціологічних, антропологічних, медичних та філософських досліджень. Нині у центрі суспільної, наукової та медичної дискусії постали такі проблеми сексуальності: сексуальність і шлюб, сексуальність у шлюбі та поза шлюбом, сексуальність і народжуваність, сексуальність і контрацепція, сексуальність і планування сім'ї тощо. Отже, напрямів багато, а педагогічних досліджень щодо формування культури сексуальних стосунків на різних етапах розвитку особистості майже немає.

         Приємно відмітити, що гарним започаткуванням став вдалий симбіоз адміністрації Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та викладачів Буковинського державного медичного університету. Так, до Всеукраїнського тижня планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я доцентом кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Бирчак І.В. та деканом факультету іноземних мов Осовською І.М. організовано та проведено ряд зустрічей зі студентами молодших курсів. Даний захід був присвячений питанням контрацепції сексуально активної молоді.

         «Тиждень планування сім'ї в Україні традиційно проводиться щовесни протягом багатьох років, - коментує лікар акушер-гінеколог Бирчак І.В. Метою даного заходу є привернення уваги українців до питань збереження власного здоров’я та народження бажаних і здорових дітей. Сексуальна поведінка сучасної молоді в Україні зазнала суттєвих змін - більш розкуте ставлення до статевих стосунків, зниження віку початку сексуального життя, часта зміна партнерів, зростання позашлюбної народжуваності. Статева поведінка молоді часто набуває ризикованих форм, оскільки нерідко супроводжується низькою культурою статевих стосунків, недостатнім рівнем застосування контрацептивних засобів та засобів захисту від інфекції, що передається статевим шляхом. Наслідками цього є небажане і неусвідомлене материнство, венеричні захворювання, чоловіче та жіноче безпліддя, нереалізовані плани та, зрештою, зруйноване життя. В рамках зустрічей нами було проведено інформування студентства про найбільш прийнятні методи контрацепції для сексуально активної молоді, переваги й недоліки кожного методу. Ми намагалися донести до молодих людей, що вони не залишилися наодинці з дорослими проблемами, що завжди існує розумний вихід із будь-якої ситуації, що вони можуть розраховувати на розуміння і підтримку фахівців». 



26 червня — День молоді .

Публікація на тему:Чим небезпечна sex-трансмісивна інфекція?

Підготовила статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна


Чим небезпечна sex-трансмісивна інфекція

На сьогодні в список статевих інфекцій (ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом)

включено 31 збудник: бактерії, віруси, найпростіші, гриби і ектопаразити. Серед найбільш відомих ІПСШ: гонорея і сифіліс (це бактерії), герпес і вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), серед найпоширеніших інфекцій - хламідіоз, мікоплазмоз, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція. Деякі інфекції називають "прихованими", тому що викликані ними захворювання найчастіше протікають з мізерною симптоматикою і люди можуть навіть не помічати їх наявність у себе до тих пір, поки не розвинуться ускладнення. "Приховано" може протікати хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, уреаплазмоз, гарднерелльоз, кандидоз, герпес, вірус папіломи людини та ін. Нині можна говорити про те, що в Україні має місце епідемічний спалах інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. Причинами такого швидкого поширення венеричних захворювань є низька сексуальна культура населення в плані обов'язкової діагностики цих захворювань після випадкових статевих контактів.

Отже, якщо ви мали сумнівний статевий зв'язок або дізналися, що сексуальний партнер хворів на статеву інфекцію, відчули характерні симптоми (виділення із статевих органів, дискомфорт при сечовипусканні, свербіж в області геніталій та ін.) або просто сумніваєтеся відносно відсутності у вас статевої інфекції, необхідно пройти спеціальне медичне обстеження. Ніколи не намагайтеся займатися самолікуванням або користуватися радами неспеціаліста. Це може привести до хронізації запального процесу і розвитку ускладнень. Хронічні форми венеричних захворювань призводять до ураження нервової системи, кісток, мозку, кишечника, серцево-судинної системи, розвиваються онкологічні захворювання. Можуть бути і інші дуже серйозні наслідки - безпліддя (як у чоловіків, так і у жінок), гострі стани, що вимагають хірургічного втручання, внутрішньоутробне зараження плоду, порушення перебігу вагітності і пологів, народження нежиттєздатної або хворої дитини. Можливими ускладненнями статевих інфекцій у чоловіків може бути: безпліддя, епідидиміт, звуження (стриктура) уретри, простатит, уретрит тощо На долю урогенітального хламідіоза доводиться до 60% всіх негонорейних уретритів у чоловіків. Мікоплазми і уреаплазми викликають до 30 % всіх уретритів. Найбільш частим ускладненням хламідіоза у чоловіків є епідидиміт (запалення придатка яєчка). У жінок це деякі захворювання шийки матки, сальпінгіт (запалення придатків) і трубне безпліддя. Хламідіоз може викликати серйозну патологію плоду і новонародженого, бути причиною пельвіоперитоніту і перигепатиту у жінок. Хламідіоз також призводить до хвороби Рейтера - важке ураження суглобів і очей.

Так що ж робити якщо у вас знайшли інфекцію, що передається статевим шляхом?

  • По-перше, наявність інфекції - не катастрофа!
  • При нагляді у лікаря, ви можете швидко вилікуватися.
  • Не можна займатися самодіагностикою і самолікуванням.
  • Не можна вважати істиною інформацію в Інтернеті.
  • До будь-якого призначення слід підходити серйозно.
  • Дотримуватися режиму і плану лікування, рекомендованого лікарем.
  • Обов'язково виконати контрольні аналізи після лікування.


01 травня — Всесвітній день меланоми .

Публікація на тему:Комфортні стосунки. Як забезпечити?

Підготовила статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна

Комфортні стосунки. Як забезпечити?

У 21 столітті у суспільстві помітно зріс інтерес до інституту сім'ї з моменту її створення. Проведено чимало досліджень і отримано переконливі висновки про те, що однією з найбільших цінностей подружнього життя є довірливі та ніжні стосунки, уважність партнерів один до одного, відсутність конфліктів, все інше – відносно другорядне.

 

Головною радістю сімейного життя є інтимна близькість, і задоволеність нею сьогодні постає вагомим критерієм її оцінки. Така орієнтація є більш сучасною і характерною для молодих сімей. Хоча через кілька років сімейного життя вона змінюється іншими ознаками. Згодом, як відомо, життя сім’ї обертається навколо дітей, вони є головною цінністю і радістю батьків.

Якщо батьківство є бажаним, то діти здорові, гарно доглянуті і виховані, що є запорукою міцного та тривалого шлюбу, гарних стосунків у ньому. Тому вдумливий підхід до питань планування сім'ї сьогодні актуальне медичне та соціальне питання.

Таким чином, контрацепція – це не лише запобігання небажаної вагітності, але і турбота про власне здоров'я, прояв любові до близької людини. Саме тому ця тема викликає безліч питань, породжує масу міфів і обростає "бабусиними" методами, іноді не лише не ефективними, але і згубними для організму.

На сучасному етапі розвитку медицини існує великий вибір можливостей контрацепції.

Контрацепція XXI століття – це, перш за все, комбіновані контрацептиви, тому що вони забезпечують найбільш високий захист від небажаної вагітності. Серед контрацептивних препаратів є вибір: ви можете використати пігулку, кільце, пластир. Для тих, хто живе нерегулярно статевим життям, презерватив залишається хорошим методом контрацепції перевагою якого є ще й захист від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Існує також, так звана, внутрішньоматкова контрацепція – загальновідомі спіралі, які встановлюються на 3-5 років, забезпечуючи досить надійний захист. Сьогодні гарно зарекомендувала себе ВМК «Mіrena», яка має контрацептивну дію, окрім цього, вона володіє лікувальними властивостями. За її допомогою можна вирішити ряд гінекологічних проблем. Хочеться розвіяти міф про обов'язкову прибавку маси тіла на тлі прийому гормональних препаратів. Це послужило приводом для проведення серйозних досліджень з плацебо (коли одна група приймає препарат, інша – «пустушку»), в ході яких було показано, що при прийомі оральних контрацептивів прибавки маси тіла не відбувається. Існує ряд препаратів, які сприяють зниженню маси тіла.

Сьогодні ми маємо можливість стерилізації – чоловічої і жіночої.

У нашій країні це ще не дуже популярний метод, особливо серед чоловіків. Існують й місцеві засоби контрацепції: вагінальні ковпачки, які одягаються на шийку матки, але надійність їх значно менша. Всім відома методика перерваного статевого контакту, але її надійність мінімальна, відповідно, вірогідність небажаної вагітності дуже висока. Слід пам'ятати про екстрену контрацепцію: якщо стався незахищений статевий контакт, то можна прийняти пігулку впродовж 72 годин після контакту, є вірогідність хорошого контрацептивного ефекту. Мінус цього способу - в деяких випадках порушення менструального циклу.

Вибір методу контрацепції сьогодні дуже великий. Головне - розуміння, що захист від небажаної вагітності - це збереження здоров'я, гармонійних, комфортних  та довірливих стосунків у шлюбі.







МІНІСТЕРСТВОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

 за зайняте ІІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з Акушерства та гінекології

26-28 квітня 2017р. у м. Івано-Франківськ

нагододжується дипломом Сучко Костянтин Олегович



ВІТАЄМО!

Студенти БДМУ провели акцію «Майбутнє варто планувати»

Субота, 13 травня 2017 14:34

Щорічно упродовж 12-18 травня в Україні відзначається Всеукраїнський тиждень планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я.

 

12 травня з нагоди Всеукраїнського тижня планування сім’ї у Чернівцях студентами БДМУ під керівництвом свого куратора асистента кафедри акушерства, гінекології та перинатології Маринчиної І.М. проведена інформаційно-просвітницька акція «Майбутнє варто планувати».

Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн-учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, кращій її підготовці до виконання своїх обов’язків.

Студенти-волонтери поспілкувалася з молодими людьми на тему важливості збереження власного здоров’я, розповіли про репродуктивні права, роздавали інформаційні повідомлення, брошури про методи контрацепції надані представниками програми «Здоров’я жінок України» за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Планування сім’ї

Планування сім’ї – це система медико-психологічних, інформаційних і соціальних заходів, спрямованих на профілактику небажаної вагітності, хвороб, що передаються статевим шляхом і ВІЛ-інфекції, кінцевою метою яких є збереження репродуктивного і сексуального здоров'я населення.

Молодь має оволодіти найкращими життєвими навичками, використовувати їх в подальшому для підтримки свого здоров’я, відтворення здорового покоління.

Для досягнення цього молода людина повинна знати основи здорового способу життя, опанувати культуру планування сім’ї, статевих відносин. Частота вагітності у дівчаток-підлітків повинна знизитися до мінімуму. В результаті планомірної роботи з молоддю кількість медичних абортів в Україні постійно скорочується: за п’ять останніх років – майже на чверть. Знижується також питома вага абортів у дівчаток-підлітків.

Ранній початок статевого життя, погана поінформованість про методи контрацепції і про захворювання, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ), збільшують ризик настання небажаної вагітності, призводять до зростання у дівчаток-підлітків і молодих жінок штучних абортів або пологів і ЗПСШ.

Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності. Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування.

Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту – шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції.


ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології   

на 2016-2017 навчальний  рік

06 квітня Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему:Рак шийки матки можна попередити!

Підготовили статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Ясніковська Світлана Михайлівна.


Здоров’я жінки: рак шийки матки можна попередити

Вчені ще в XIX столітті намагалися визначити причини розвитку раку шийки матки.

 

Отримані дані свідчили про взаємозв'язок між активним статевим життям і частотою випадків раку. В наш час ця теорія була підтверджена багатьма науковими дослідженнями. При цьому вдалося виявити вірус папіломи людини (ВПЛ, HPV), що передається при незахищеному статевому контакті та викликає рак шийки матки.

Рак шийки матки є одним з найбільш поширених онкологічних захворювань і займає четверте місце в структурі смертності серед онкологічних хворих після раку шлунку, раку органів дихання та раку шкіри.

Щороку у світі це злоякісне захворювання виявляють більше ніж у 600 тисяч жінок. В Україні щорічно виявляють у 7500 жінок, з яких 2500 помирають (серед них 500 працездатного віку).

Найбільше хвороба поширена на Ямайці - 58,9 % на 100 тис., у Німеччині - 43,1-45,2 %, а найнижча – в Ізраїлі (6,4%). Смертність від раку шийки матки: Німеччина - 10,6%, Данія - 10,5%, Польща - 9,3%, Іспанія - 8,0%, Японія - 2,4%, Італія - 1,5%, Ізраїль - 0,8%.

Основні причини занедбаності: пізнє звернення за медичною допомогою, прихований перебіг захворювання, помилки в діагнозах, відсутність професійних оглядів впродовж 2-х та більше років, тривале обстеження.

При прогресуванні захворювання у жінки можуть з'являтися наступні симптоми: патологічні вагінальні кровотечі, кровотечі між менструаціями, кровотеча після статевого акту, спринцювання або огляду гінекологом, кровотеча після менопаузи, посилення вагінальних кровотеч, тазовий біль, біль під час статевих стосунків.

Основна діагностика - цитологічне дослідження мазка шийки матки.

Інші методи діагностики: визначення HPV за допомогою полімемразної ланцюгової реакції в реальному часі, кольпоскопія, біопсія, ендоцервікальний кюретаж, конізація.

Лікування хворих раком шийки матки розвивається в трьох основних напрямках: поєднана променева терапія; комбіноване лікування (променева терапія і хірургічне лікування або променева терапія і хіміотерапія); лише хірургічне лікування.

Профілактика раку шийки матки.

Вакцинація проти вірусу папіломи людини та використання презервативів – бар'єрного засобу контрацепції.

Вакцинація проводиться дівчатам віком до 27 років, до початку статевого життя. Обов'язкова вакцина для дівчат віком від 12 до 16 років затверджена в понад 80 країнах світу. Доцільність вакцинації у жінок інших вікових груп досліджується.

Існують два типи вакцини які ліцензовані в багатьох країнах:

Вакцина Церварікс (англ. Cervarix) діє ефективно виключно проти ВПЛ типів 16 та 18.

Інша вакцина Гардасил (англ. Gardasil або також відома як Silgard) - це вакцина спрямована проти ВПЛ типів 6, 11, 16 і 18. Ефективність Гардасилу з точки зору профілактики ВПЛ, що викликають рак шийки матки в клінічних випробуваннях склала близько 98-100% для раніше ВПЛ-неінфікованих осіб.

Ці вакцини ефективні тільки як профілактичні, а не лікувальні, тобто неефективні для ВПЛ-інфікованих осіб. Також рекомендується не відмовлятись від скрінінг-тестів для раннього виявлення раку шийки матки, оскільки поки що не всі канцерогенні типи ВПЛ досліджені.

Вакцини проти ВПЛ зазвичай добре переносяться і безпечні. Найбільш поширеними побічними ефектами є місцеві реакції, такі як почервоніння, набряк і біль у місці ін'єкції. Відомі однак більш трагічні випадки, як настання безпліддя.

Вакцина від Sanofi Pasteur MSD вперше була затверджена в червні 2006 року в США та у вересні 2006 року Європейським агентством з лікарських засобів в країнах Європейського Союзу. У Європі вакцина продається під торговою назвою Гардасил або Сілгард. Вакцина містить очищені рекомбінантні L1-білки від капсида з чотирьох папіломавірусів типів 6, 11, 16 і 18, які утворюють разом вірусоподібні частинки. За даними Європейського медичного агентства в Європі до січня 2008 року вже було 1500000 пацієнтів, вакцинованих Гардасилом. У США дозвіл на вакцинацію для запобігання раку шийки матки був розширений у 2008 році. Тепер це робиться також і в Європі, а з жовтня 2009 року Гардасил також схвалений у США для профілактики гострих кондилом у чоловіків і хлопчиків.

Дозвіл на вакцину від Glaxo Smith Kline, яка продається під торговою назвою Церварікс, було видано у травні 2007 року в Австралії і у вересні 2007 в Європейському Союзі. Ця вакцина також містить рекомбінантні білки L1 від капсида в у вигляді вірусоподібної частинки, але тільки від папіломи типу 16 і 18.

Отже, обізнаність з питань клінічних проявів, методів діагностики, наслідків зволікання з лікуванням даної патології та можливі методи профілактики дадуть можливість кожній жінці попередити розвиток раку шийки матки.

Публікація на тему:Особливий період у житті жінки!

Підготовили статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.


Особливий період у житті жінки

Одяг для вагітних. Вагітність – це особливий період у житті жінки, тому однією з важливих проблем для майбутньої мами є підбір вдалого гардеробу. Адже вагітній пані хочеться не тільки прикрити животик, який невпинно повнішає, але й виглядати жіночно, почувати себе зручно і невимушено.

 

Головними вимогами до одягу майбутньої мами є правильний покрій, використання натуральних гігроскопічних тканин, приємні неагресивні кольори. Одяг ні в якому випадку не повинен перетискати грудну клітину та живіт вагітної, містити мінімум гумок та зав'язок, синтетичних вставок тощо.

Нижня білизна вагітної – це окрема тема.

В ідеалі трусики для вагітних жінок повинні бути спеціального покрою, які б не скочувались з живота, не зміщувались при ходінні, були еластичними. Проте який би фасон ви не вибрали, пам'ятайте: вони повинні бути з натуральних тканин, ніякої синтетики. Бюстгальтери для вагітних бувають різні, але зупиніть свій вибір натуральному, якісному предметі гардеробу з застібкою спереду та широкими бретельками. Він повинен бути досить глибокий, щоб не сплющувати груди і не стискати їх посередині.

На яку б пору року не припало Ваше цікаве становище пам'ятайте - взуття повинно бути шкіряним, на низьких підборах з нековзкою підошвою. Зручне та легке взуття є запорукою уникнення болю в попереку, болю та судом у ногах, та й, просто, втоми.

Харчування вагітних. Правильне харчування під час вагітності разом із дотриманням режиму праці та відпочинку, дозованим фізичним навантаженням є запорукою збереження здоров'я жінки і нормального розвитку плода. Існує помилкова думка, що вагітна жінка повинна значно змінити свій звичайний раціон, включивши в нього особливі, найчастіше дорогі продукти. Проте, повсякденна їжа може бути здоровою і корисною при умові її збалансованості.

Перший триместр вагітності (до 12 тижнів) – дуже відповідальний період, оскільки саме в цей час починається формування всіх органів дитини, формується плацента, від функції якої багато в чому залежить подальший перебіг вагітності та здоров’я малюка. Дієтологи єдині в думці про недоцільність різкої зміни моделі харчування в ранні терміни вагітності, особливо при відсутності супутньої соматичної патології. Згідно рекомендацій провідних фахівців дієтології, у першому триместрі необхідно щодня вживати 80-90 гбілка, 70-80 гжирів і 350-500 гвуглеводів. Енергетична цінність їжі повинна складати близько 2500 ккал на добу. Проте при надмірній масі тіла має сенс відмовитися від калорійних тістечок і жирних молочних продуктів.

Рекомендується чотириразовий прийом їжі на день, перший сніданок повинен складати 30% від загальної калорійності денного раціону, другий - 15%, обід - 35%, вечеря - 20%. Білкову їжу краще вживати в першій половині дня, а молочну та рослинну - увечері.

В другому триместрі вагітності плацента, яка є посередником між матір'ю та дитиною, вже майже сформована. Тепер малюк буде інтенсивно рости, у зв'язку з цим апетит у мами також зростає. Харчуватися слід у 5-6 прийомів. Зі всієї денної "дози" білків 50-60% повинні бути тваринними (25-30% - це м'ясо, птиця, риба; 20-25% - молочні продукти і 5% - яйця). З раціону слід виключити тугоплавкі тваринні жири - баранячий жир, яловиче сало, маргарини. За нормами, 30-40% жирів повинні бути рослинними маслами (оливковим, соняшниковим, кукурудзяним). Потребу у вуглеводах краще задовольняти за рахунок багатих рослинними волокнами продуктів: хліб грубого помелу, неочищених круп (гречки, неочищеного рису, пшона), фруктів, овочів, ягід. Якщо жінка не страждає ендокринними порушеннями (зокрема, цукровим діабетом і ожирінням), вона повинна з'їдати не більше 10 чайних ложок цукру на день (тобто50 г), за вказаних захворювань ця норма істотно зменшується. З сіллю теж краще не перестаратися: у другій половині вагітності не варто вживати її більше 8г в день (а при підвищеному артеріальному тиску - не більше5 г). Майбутній мамі потрібно пити в день 1,5 літра рідини (вода, чай, соки, супи). З урахуванням тієї "води", яка міститься в овочах, фруктах і ягодах, денний об'єм рідини досягає 2-2,5 літрівв добу. На ніч корисно випивати стакан кефіру, а останнє "перекушування" повинно бути за 2-3 години до сну.

На початку третього триместру потрібно слідувати тим же дієтичним рекомендаціям. Проте з моменту виходу в декретну відпустку (приблизно за 2 місяці до пологів) жінка починає харчуватися інакше. Можна сказати, що вона клює, як пташка: часто і помалу. Усе тому, що матка, що збільшилася, тисне через діафрагму на шлунок. Гормони роблять свою справу, розслаблюючи не тільки м'яз матки, але й інші кільцеві м'язи - зокрема, і ті, що знаходяться в стравоході, шлунку і кишках. Наслідком цього є печія і закрепи. Харчування маленькими порціями допомагає уникнути цих проблем. Пережовувати їжу потрібно ретельно, їсти − не поспішаючи, а після закінчення трапези не варто лягати або нахилятися.

Проблеми зі стільцем дозволять вирішити продукти, багаті на клітковину та пектин: хліб грубого помелу, сухофрукти, вівсяна каша, сирі овочі та фрукти. На ніч доцільно вживати кисломолочні продукти з біфідобактеріями, сприяючи нормалізації флори кишок і профілактиці дисбактеріозу. У останні місяці вагітності жінка рухається менше, а, значить, варто зменшити і добову калорійність раціону. Зменшення слід проводити не за рахунок білка (він якраз потрібний), а за рахунок вуглеводів, які легко засвоюються.

Насамкінець, хотілося б зауважити, що у кожної людини свій особистий обмін речовин з індивідуальною потребою в тих чи інших поживних речовинах. В найбільшій мірі це стосується раціонального харчування вагітної жінки, якій слід пам'ятати, що надійним порадником в цьому питанні є дільничий перинатолог.

Фізичні вправи для вагітних. В період вагітності жінки повинні займатися гімнастикою, за умов відсутності протипоказань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози тощо). Комплекс фізичних вправ передбачає зміцнення м'язів тулуба, особливо передньої черевної стінки і тазового дна. Відводячи кілька хвилин спеціальним фізичним вправам, Ви відчуєте їх позитивний вплив на психоемоційній сфері. Заняття повинні бути регулярними: щоденно по 15-20 хвилин, адже епізодичні заняття не дадуть бажаного результату.

Вправи підбирайте залежно від Вашої фізичної підготовки, навантаження підвищуйте поступово, дотримуючись обережності, і постійно прислухаючись до власних відчуттів: пульс не повинен перевищувати при фізичному навантаженні 120 ударів за хвилину.

Для вагітної жінки неприпустимі вправи, пов'язані зі стрибками і різкими рухами. Рекомендуються плавні рухи, розраховані на зміцнення дихальних м'язів, м'язів живота і промежини. Проте не тільки регулярність і тривалість тренувань є запорукою успіху, важливим є те, аби фізична підготовка була комплексною.

Дихальні вправи сприяють формуванню звички правильного дихання, забезпечують повноцінне насичення крові вагітної киснем, дарують енергію, знімають стрес, балансують емоційний стан. Спеціальна гімнастика (йога, фітнес, пілатес) для вагітних має на меті декілька цілей: зміцнення м'язів живота, повноцінне функціонування м'язів черевного пресу та м'язів тазового дна. Плавання - ідеальний вид спорту для вагітних жінок. Рухи у воді усувають судоми, покращують кровообіг, нормалізують артеріальний тиск. Після занять у воді зменшуються набряки рук і ніг, активізується дренаж лімфи. Крім того, гімнастика у воді й плавання загартовують. Підвищується імунітет й опірність організму до простудних захворювань, а позитивні емоції сприяють зменшенню нервового навантаження й розслабленню.


06 квітня Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему:Рубець на матці – не вирок!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології  Гошовська Аліса Володимирівна.


У зв'язку зі збільшенням частоти абдомінального розродження і консервативно-пластичних операцій (консервативна міомектомія,усунення вад розвитку, ушивання перфораційного отвори) зросла кількість жінок з рубцем на матці.

 

Більше 30% жінок, які перенесли кесарів розтин, і більше 50% жінок, яким виконані реконструктивно-пластичні операції на матці, планують за цим подальшу вагітність.

Вибір тактики ведення вагітних з рубцем на матці, оптимальних термінів і методів їх розродження нерідко представляє значні труднощі і в кожному конкретному спостереженні має вирішуватися окремо.

Ступінь повноцінності загоєння розсіченою стінки матки є основною проблемою наступної вагітності.

Щоб правильно розуміти перебіг вагітності при наявності рубця на матці і вибрати вірну тактику ведення вагітності та пологів, необхідно мати чітке уявлення про процес формування рубця на матці після операції.

На характер загоєння розсіченою стінки матки впливає цілий ряд факторів: стан організму вагітної напередодні пологів (екстрагенітальні захворювання та ускладнення вагітності); характер мікрофлори родових шляхів; тривалість безводного проміжку; характер ускладнень в пологах; локалізація розрізу на матці; техніка ушивання розрізу на матці; шовний матеріал; тривалість операції; величина крововтрати; характер перебігу і ведення післяопераційного періоду.

Ведення вагітності та пологів при наявності рубця на матці.

Пацієнток з рубцемна матці слід брати на облік в жіночій консультації з найбільш ранніх термінів вагітності. Кожна з них повинна бути ретельно обстежена для вироблення подальшої акушерської тактики. Лікар зобов'язаний поставити цю жінку до відома про можливі ускладнення під часвагітності та в пологах, а також про можливі методи розродження. Особливу увагу при обстеженні необхідно звернути на дані, які мають істотне значення при виборі тактики ведення вагітності та пологів. До них відносяться:

показання,послужили підставою для виконання першої операції;

термін вагітності, при якому було вироблено перше кесарів розтин;

методика операції;

протягом післяопераційного періоду та ускладнення (якщо вони мали місце);

особливості менструальної функції після кесарева розтину;

дані про генеративної функції після операції (кількість вагітностей, їх наслідки);

проміжок часу, що пройшов від моменту кесарева розтину до настання наступної вагітності;

оперативні втручання на матці в період після кесарева перетину.

Оцінка спроможності рубця на матці під час вагітності

Важливе значення мають відомості про стан післяопераційного рубця на матці, отримані:

на підставі анамнестичних даних та наявної документації;

методами гістеросальпінгографії і гістероскопії до настання цієї вагітності;

при обстеженні жінки під час даної вагітності;

при оцінці характеру перебігуданої вагітності.

Вагітні зрубцем на матці підлягають плановій госпіталізації в пологовий будинок в 35 - 36 тижнів. Пацієнтка повинна мати при собі виписку з амбулаторної картки про показання до попередньої операції, методі розсічення матки, перебіг післяопераційного періоду, даних обстеження позавагітності, характер перебігу даної вагітності і даних обстежень під час цієї вагітності.

У стаціонарі ретельному аналізу піддається загальний і акушерський анамнез. Особливу увагу приділяють огляду і пальпації рубця. Крім загально клінічних методів дослідження, необхідно провести КТГ та УЗД з допплерографією. Обстеження повинно бути вироблено досить повно і швидко з складанням детального плану ведення вагітності та пологів, визначенням способу розродження з урахуванням можливих ускладнень ішляхів їх попередження.

Ведення пологів через природні родові шляхи при наявності рубця на матці вважається допустимим при дотриманні ряду умов, які є критеріями відбору для ведення таких пологів:

одне кесарів розтин в анамнезі з поперечним розрізом на матці в нижньому сегменті;

відсутність акушерських ускладнень, що стали показаннями до першої операції (показання не повторюються);

неускладнений перебіг післяопераційного періоду в анамнезі;

припущення про повноцінність нижнього маткового сегмента (за результатами клінічних та інструментальних досліджень);

локалізація плаценти поза рубця на матці;

головне передлежання плоду;

відповідність розмірів таза матері і голівки плоду;

ретельне клінічне та моніторного спостереження в пологах;

наявність умов для екстреного розродження шляхом кесаревого розтину, кваліфікованогомедичного персоналу і відповідної оснащеності;

можливість виконання кесарева розтину в екстреному порядку не пізніше ніж через 15 хв після прийняття рішення про операцію;

ведення пологів при розгорнутій операційній.

Потрібне ретельне спостереження за скорочувальної діяльністю матки за допомогою моніторного контролю.

Контролюється: тривалість скорочень; інтенсивність поштовхів; ритмічність поштовхів; тривалість проміжку між переймами; координованість скорочень; наявність домінанти дна матки; тривалість больового відчуття.

Ведення вагітності та пологів при наявності рубця на матці:

Для запобігання неспроможності рубця на матці на тлі можливих ускладнень рано настала (до 1 року) вагітності після кесарева перетину доцільне застосування раціональної контрацепції.

Протягом перших 6-8 місяців після операції може бути рекомендовано застосування механічних засобів контрацепції. При відсутності лактації, а також інших протипоказань можливе використання гормональних контрацептивів.

У подальшому, не раніше ніж через 6 місяців після операції, найбільш раціональним є застосування внутрішньоматкової контрацепції. Як свідчить клінічний досвід, частота ускладнень у жінок з рубцем на матці при використанні внутрішньоматкової спіралі не вище такої серед усіх жінок, що використовують даний метод контрацепції. Запланована подальша вагітність може бути рекомендована через 2-3 міс після відміни гормональних контрацептивів або внутрішньоматкової спіралі, але не раніше ніж через 1 рік після кесарева перетину.




Студенти БДМУ медичного факультету №2
спільно із головним куратором Яною Телекі,
 Інною Бирчак, доцентом кафедри акушерства, гінекології та перинатології та Олександрою Гарвасюк, асистентом кафедри патоморфології
 відвідали напередодні відкриття
 кризовий центр
«Мрія Марти».

Центр розрахований на сімей, матерів, які опинилися в складних життєвих ситуаціях: страждають від домашнього насильства, опинилися на вулиці з дитиною на руках, кому загрожує позбавлення батьківських прав, або ті, хто задумалися віддати дитину до інтернату.

«Наша мета – допомогти цим мамам подолати життєві труднощі, стати на ноги і розпочати нове життя. Вона має здобути хоча би якусь освіту, знайти роботу, бути в змозі орендувати житло і дбати про дитину,» – розповідає Марта Левченко.

Студенти з викладачами допомагали організаторам із приготуванням до відкриття: розсортовували медикаменти, розважали діток веселими іграми.

До заходу долучилися колектив кафедри акушерства, гінекології та перинатології (завідувач – професор Олена Кравченко) та куратори медичного факультету №2 (доценти Анатолій Лойтра, Богдана Банул, Михайло Лютик , асистенти Наталія Ємельяненко, Тетяна Процак) кафедри анатомії людини імені М.Т.Туркевича (завідувач – професор Віктор Кривецький). Відвідувачі заходу подарували вихованцям засоби гігієни, фрукти та продукти.

Галерея зображень


https://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/10.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/2.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/1.jpgБДМУ Під час візиту Студенти-волонери БДМУ взяли участь у підготовці відкриття кризового центру "Мрія Марти"

https://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/3.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/4.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/6.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/7.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/8.jpghttps://www.bsmu.edu.ua/media/k2/galleries/5621/9.jpg

Студенти-волонтери та викладачі запрошують всіх бажаючих в майбутньому долучатися до подібних заходів і разом робити світ добрішим.


 
27 грудня 2016 року на кафедрі акушерства,гінекології та перинатології ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет" відбувся міжкафедральний тур Олімпіади з акушерства та гінекології.
 
 
В міжкафедральному турі взяли участь:
    1.Сучко Костянтин Олегович (6к. 18 гр.)-н.к.,д.мед.н.,проф.Кравченко О.В., к.мед.н.,ас.Гошовська А.В..
    2.Герасимик Вікторія Петрівна(6к. 16 гр.)-к.мед.н.,доц.Ясніковська С.М..
    3.Саранчук Анастасія Маринівна(6к. 2 гр. пед..-к.мед.н.,ас.Маринчина І.М..
    4.Матвіюк Наталія Валеріївна(6к. 2 гр. пед.).-к.мед.н.,доц.Бирчак І.В..
    5.Короташ Іраїда Федорівна(6к. 7гр.)- н.к.,к.мед.н,доц.Семеняк А.В.
    6.Кордон Олександр Сергійович(6к. 7гр.)- н.к.,к.мед.н,доц.Семеняк А.В.
  
 
За результататми перевірки студентських робіт міжкафедрального туру Олімпіади з акушерства та гінекології призові місця посіли:
    І місце-Сучко Костянтин Олегович (6к. 18 гр.)
                 Короташ Іраїда Федорівна(6к. 7гр.)
    ІІ місце-Герасимик Вікторія Петрівна(6к. 16 гр.)
    ІІІ місце-Матвіюк Наталія Валеріївна(6к. 2 гр. пед.)

    Для участі в ІІ турі Всеукраїнської студентської олімпіади рекомендується студент 6 курсу 18 групи Сучко Костянтин Олегович та студентка 6 курсу 7 групи Короташ Іраїда Федорівна

ВІТАЄМО!!!


Грип – реальна небезпека


К.мед.н., доцент Бирчак І.В.

         Грип - це гостре вірусне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом і є найбільш частим інфекційним захворюванням. На грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) в Україні щорічно хворіє від 10 до 25% населення. Грип посідає друге місце у структурі інфекційних хвороб, поступаючись лише сумарній кількості гострих вірусних інфекцій дихальних шляхів. Практично усі епідемії грипу супроводжуються розвитком ускладнень у вигляді пневмоній, синуситів, отитів, менінгітів, гострої серцево-судинної патології, що призводить до підвищення смертності, особливо у групах ризику.Вірус грипу проникає через дихальні шляхи, вражає циліндричний епітелій респіраторного тракту, особливо трахеї. Підвищення проникності судинної стінки спричиняє порушення мікроциркуляції та геморагічні ускладнення (петехіальну висипку на шкірі та слизовій оболонці ротової порожнини, крововиливи у склери і кон’юнктиву, рідше кровохаркання, носові кровотечі, геморагічну пневмонію тощо).

         Інкубаційний період грипу триває 12-24 год. Захворювання починається гостро, з підвищення температури тіла до 38-40°С, ознобу, вираженої загальної інтоксикації, що характеризується головним болем, слабкістю, болем у м’язах нижніх і верхніх кінцівок, поперековій ділянці, в очах, адинамією. Головний біль локалізується переважно в лобній та скроневій ділянках, надбрівних дугах, очних яблуках, посилюється при рухах очима. Також можуть виникати запаморочення, нудота, блювання. Зазвичай катаральні симптоми спостерігаються лише на третю добу від початку лихоманки і виявляються першінням у горлі, сухим кашлем, закладеністю носа. Лихоманка триває 3-5 діб, температура знижується критично, супроводжується інтенсивним потовиділенням, може спостерігатися тривалий субфебрилітет.        

         Клінічна картина важкої токсичної форми грипу, що зустрічається у 30-40% хворих, характеризується виникненням різкої слабкості, зниженням слуху, порушеннями з боку центральної нервової системи (безсоння, загальмованість, ригідність потиличних м’язів, судоми, розлади мови, ходи, міміки). Виникає дистрофія міокарда, що виявляється глухістю серцевих тонів, розширенням меж серця вліво, ритмом галопу, змінами на електрокардіограмі. Спостерігаються зниження рівня артеріального тиску, розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, що може супроводжуватись відшаруванням плаценти, інфекційно-токсичним шоком та смертю. Смерть при токсичній формі грипу зумовлена геморагічним набряком легень чи фібриляцією шлуночків.

         Під час епідемії грипу діагноз встановити не складно на основі клінічних даних, в окремих випадках його необхідно диференціювати з іншими формами ГРВІ. Характер захворювання можна уточнити шляхом виявлення вірусу у слизі із зіва чи носа або при зростанні у чотири рази і більше титру антитіл у сироватці крові, взятій двічі у перші 6 діб захворювання і на 10-14-й день. При дослідженні крові виявляють лейкопенію і нейтропенію, а в період лихоманкии у сечі з’являються білок, еритроцити, циліндри.

        Лікування грипу та ГРВІ

         Терапію слід розпочинати якомога раніше від моменту контакту із хворою людиною чи при появі перших симптомів захворювання. У ході лікування застосовують комплекс етіотропних, патогенетичних і симптоматичних препаратів, направлених на збудника захворювання, дезінтоксикацію організму, підвищення його захисних сил, ліквідацію запальних і больових проявів, профілактику ускладнень.

         Загальні підходи до лікування:

·         дотримання ліжкового режиму;

·         повноцінне харчування, багате на вітаміни, з дотриманням режиму пиття;

·         лікування - суворо індивідуалізоване з урахуванням преморбідного стану.

 

         Етіотропна терапія грипу включає відносно невелику кількість високоспецифічних противірусних препаратів, які отримали міжнародне визнання. Етіотропні противірусні засоби поділяються на три групи:

·         блокатори М2-каналів вірусу грипу А (амантадин, ремантадин);

·         інгібітори функції нейрамінідази вірусу грипу типів А і В (озельтамівір, занамівір);

·         інші препарати.

         Перспективними є інтерферони та індуктори синтезу інтерферонів (циклоферон, ридостин, ларіфан). В арсеналі противірусних лікарських засобів наявні ще такі препарати, як арбідол (діє на вірус грипу типів А і В, має інтерфероніндукуючу дію), аміксин (індуктор інтерферону).

         При важких формах грипу однократно вводять протигрипозний донорський гамма-глобулін (імуноглобулін) внутрішньом’язово у дозі 3-6 мл. При збереженні виражених симптомів інтоксикації вказані дози вводять повторно через 8 год.

         Патогенетична та симптоматична терапія

         Хворим на грип, рекомендуються молочно-рослинна вітамінізована дієта, а також уживання великої кількості теплої підкисленої рідини (морси, гарячий чай з малиною, лимоном, напій із шипшини, фруктові соки).

         У разі сухого надсадного кашлю рекомендуються протикашльові засоби (відвар або порошок кореня алтею, мікстура із термопсису, синупрет, бромгексин, амброксол, ацетилцистеїн, мукалтин).

         Боротьба з гіпертермією при наявності грипу та ГРВІ проводиться диференційовано (центральні антипіретики, ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, ібупрофен).

         Показаннями до госпіталізації при захворюваннях на грип та ГРВІ є їх тяжкі форми: пневмонія, міокардит, ураження ЦНС.

         Існують також чіткі показання до призначення антибактеріальної терапії при зазначених захворюваннях. За неускладненого їх перебігу антибіотики протипоказані через можливе підсилення алергізації організму, пригнічення утворення противірусних антитіл, збільшення частоти ускладнень.

Застосування антибіотиків є обов’язковим при:

·         надто тяжкому перебігу грипу та ГРВІ (гіпертоксична форма з енцефалітними явищами, по­чаток пневмонії);

·         наявності хронічного вогнища інфекції;

·         тривалості лихоманки понад 5 діб;

·         появі ознак приєднання бактеріальної інфекції;

·         наявності первинного чи вторинного імунодефіциту.

Профілактика грипу під час епідемій

         Вакцинація проти грипу рекомендована під час його епідемії за відсутності протипоказань. Імунізацію здійснюють інактивованою протигрипозною вакциною. Профілактику проводять також людським лейкоцитарним інтерфероном.

 

ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології   

на 2016-2017 навчальний  рік

04 лютого Всесвітній день боротьби проти раку.

Публікація на тему: Рак шийки матки: патологія, яка найбільш піддається профілактиці!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Маринчина Ірина Миколаївна.

Рак шийки матки: патологія, яка найбільш піддається профілактиці

За останнє десятиліття є суттєві зміни в розумінні патогенезу розвитку раку шийки матки. Науково доведена вірусна природа даного захворювання, а також те що, папіломавірусна інфекція (ВПЛ-інфекція) належать до хвороб, які передаються статевим шляхом.

Рак шийки матки – онкологічна патологія репродуктивної системи, яка найбільш піддається профілактиці. До програм профілактичного скринінгу, що застосовуються в міжнародній лікарській практиці, відноситься вакцинація та правильно організований скринінг із застосуванням сучасних морфологічних досліджень.

Це в свою чергу дозволяє діагностувати появу передракових станів (дисплазія шийки матки) і злоякісних новоутворень ще на клітинному рівні, знизити показники захворюванності та смертності від раку шийки матки до 80% та уникнути особистої трагедії в житті жінки.

Цервікальний скринінг (ПАП-тест) є найбільш поширеним у світі методом цитологічної діагностики та профілактики раку шийки матки. ПАП-тест – спеціальним чином  відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки або препарат рідинної цитології, виготовлений на спеціальному процесорі. Цитологічні заключення даного тесту класифікуються за єдиною міжнародною системою «Бетезда», яка й визначає подальшу тактику лікування лікарем-гінекологом.

Як відрізнити класичний ПАП-тест від звичайної онкоцитології?

якщо мазок відібраний та висушений звичайним способом;

якщо цитологічне заключення підготовлено лише за типом мазів.

Кому потрібен ПАП-тест?

ПАП-скринінг слід починати через 3 роки після початку статевих відносин, але не пізніше, ніж в 21 рік.

До 30-річного віку ПАП-тест слід проводити щорічно. Після досягнення 30 років, для жінок, що мали не менше 3 нормальних ПАП-результатів поспіль, частоту ПАП-обстежень можна зменшити до 1 кожні 2 роки, або 1 ПАП-тест + аналіз на ВПЛ кожні 3 роки.

Після досягнення 65 років жінкам, що мали не менше 3 нормальних ПАП-тестів поспіль і ніяких гінекологічних відхилень останні 10 років, проведення ПАП-скринінгу можна припинити.

Жінки, яким було виконано тотальну гістеректомію, можуть припинити скринінг на ПАП-тест (за винятком жінок з CIN 2, 3 цервикальним раком в анамнезі).

Жінки з ускладненим анамнезом (цервікальний рак, внутрішньоматковий DES), а також мають імунодефіцитні стани (після трансплантації органів, хіміотерапії, постійний прийом кортикостероїдів, ВІЛ позитивний статус) підлягають більш інтенсивному скринінгу.

Як проводять аналіз

В ідеалі кожна жінка має проходити онкопрофогляд регулярно, без особливих вказівок лікаря. Дотримання цих правил перед візитом до гінеколога дозволить уникнути зайвого занепокоєння і повторного походу до лікаря:

Не застосовувати лікарські препарати локальної дії (вагінальні тампони, свічки, мазі).

Не робити спринцювання.

Дочекатися закінчення місячних.

При запальних захворюваннях з рясним виділенням секрету слід спочатку провести лікування. Після контрольного мазка, що підтверджує одужання, можна приступати до проведення забору матеріалу.

За 3 години до взяття аналізу мочитися не можна.

Від статевих контактів краще утриматися за 2 дні до взяття матеріалу.

Вірус папіломи людини (ВПЛ) відноситься до епітеліотропних вірусів. До місць його найбільш частого ураження відноситься шкіра, слизова статевих органів, ротова порожнина. В даний час відомо більше 100 типів ВПЛ. За клінічними проявами їх ділять на шкірні та аногенітальні типи.

Папіломавіруси – це єдина група вірусів, які індукують утворення пухлин в природних умовах. Зокрема, сприяють переродженню папіломи в карциному.

За ступенем злоякісності папіломавіруси поділяють на 3 групи: ВПЛ високого, середнього та низького онкогенного ризику. Найбільш поширені такі типи ВПЛ високо онкогенного ризику: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 58, 59, 67.

Шляхи передачі ВПЛ:

Побутовий шлях зараження (проникнення вірусу через мікротравми в шкірі);

Статевий (доведено, що ризик зараження вище у сексуально активних жінок);

Можлива передача вірусу від матері до дитини під час пологів.

Комбіноване застосування ПАП-тесту та ВПЛ-тесту (котестування) дозволяє визначити ризик розвитку раку шийки матки.

Котестування рекомендоване усім жінкам віком 30-65 рр. кожні 5 років у якості рутинної діагностики і направлене на виявлення 13 основних генотипів ВПЛ високого онкогенного ризику, які асоційовані з передраковими станами (CIN2 та CIN3) та раком шийки матки. На сьогоднішній день усі види тестування ВПЛ, які засновані на ПЛР-методиці не мають такого порогу чутливості, який є визначальним для вибору тактики подальшого лікування.

Про щеплення від раку шийки матки існує багато міфів

Хтось стверджує, що вона необхідна буквально кожній жінці. А хтось навпаки вважає це просто викачуванням грошей. На сьогодні доведено, що рак шийки матки викликаний вірусом папіломи людини (ВПЛ). Найбільш високоонкогенними є 18, 16, 6 і 11 типи. 78% випадків раку шийки матки спричинені цими типами вірусу. Щеплення від раку шийки матки – це така ж вакцинація, як і від грипу, кору та інших інфекційних захворювань. В Україні представлені дві вакцини – гардасил і церварікс. Гардасил захищає від 18, 16, 11 і 6 типів вірусу, а церварікс – від 16 і 18 типу ВПЛ.

Щоб запобігти інфікуванню ВПЛ, необхідно вакцинуватися до зустрічі з інфекцією, тобто – до початку статевого життя. Тому в деяких європейських країнах вакцинація дівчат-підлітків в 14-15 років внесена до календаря обов'язкових щеплень.

Вважається, що вакцина також має лікувальний ефект і може запобігати розвитку раку після інфікування ВПЛ. В результаті активації власної імунної системи відбувається формування противірусних антитіл і забезпечення тривалої імунологічної захисту проти ВПЛ перерахованих типів. Для закріплення імунологічної пам'яті вакцинацію проводять у три етапи. Імунологічний ефект наближається до 100%.

Термін дії противірусного специфічного імунітету – не менше 3 років. Призначають препарат в педіатрії з 9 років (в групах ризику), в дорослій практиці – до 45 років. В Україні середня вартість однієї дози вакцини церварікс становить близько 500 грн, гардасил коштує близько 3000 грн.


04 лютого Всесвітній день боротьби проти раку.

Публікація на тему: Рак шийки матки - не надумана проблема!

Підготовили статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.

Рак шийки матки – не надумана проблема

Рак шийки матки - друге за поширеністю злоякісне захворювання у жінок після раку молочних залоз. Ця пухлина розвивається зі слизової вистилки шийки матки в ділянці переходу плоского епітелію в циліндричний. У світі щороку виявляють близько п'ятисот тисяч нових випадків раку шийки матки, причому у більшої частини пацієнток дане злоякісне новоутворення через швидкі темпи росту та несвоєчасну діагностику, виявляється вже на пізній стадії.

 Причини виникнення захворювання

1. Часта зміна статевих партнерів. Рак шийки матки зустрічається у жінок, що ведуть безладне статеве життя в 4 рази частіше.

2. У жінок, які почали сексуальне життя до 17 років, зустрічається рак шийки матки набагато частіше, ніж у жінок, що мали перші статеві зносини після цього віку

3. Рак шийки матки взагалі не зустрічається у жінок, які не ведуть статеве життя, виникає рідко, якщо при статевому акті використовується презерватив.

Всі ці епідеміологічні спостереження показують, що рак шийки матки можливо викликається впливом смегми, тобто секрету залоз голівки статевого члена.

4. В якості головних збудників раку матки розглядають два віруси - вірус герпесу тип II і вірус папіломи (16, 18 типи). Яким чином ці два віруси впливають на виникнення раку матки, поки що не з’ясовано. При виникненні раку можуть грати роль багато факторів, наприклад генетичні та імунологічні.

Симптоми

Рак шийки матки рідко викликає симптоми на ранніх стадіях. При прогресуванні раку можуть з’явитися такі симптоми:

Вагінальна кровотеча після статевого акту - між місячними або після настання менопаузи;

2. Водянисті виділення з піхви, які можуть бути дуже інтенсивними або мати поганий запах;

3. Біль в ділянці малого таза;

4. Біль під час статевого акту.

Діагностика

Рак шийки матки зазвичай діагностують за допомогою Гінекологічного огляду, кольпоскопії та біопсії.

Профілактика

Для профілактики раку шийки матки рекомендується користуватися презервативами, щоб зменшити ймовірність зараження папіломавірусом, обмежити число статевих партнерів, і зробити щеплення від раку шийки матки. Крім того, жінкам старше 21 року, які живуть статевим життям, слід один раз проходити гінекологічне обстеження, щоб збільшити ймовірність раннього діагностування раку шийки матки.


04 лютого Всесвітній день боротьби проти раку.

Публікація на тему: Захистити себе від раку шийки матки!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Печеряга Світлана Володимирівна.




04 лютого Всесвітній день боротьби проти раку.

Публікація на тему: Попередження виникнення раку молочної залози!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Гошовська Аліса Володимирівна.





09 листопада — Всесвітній день молоді .

                                                       Публікація на тему: Грип при вагітності

Підготовила статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.

Середа, 23 листопада 2016 16:14

На грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції в Україні щорічно хворіє від 10 до 25% населення.

 Усі епідемії ГРВІ супроводжуються розвитком ускладнень у вигляді пневмоній, синуситів, отитів, менінгітів, гострої серцево-судинної патології, що призводить до підвищення смертності, особливо у групах ризику. Це стосується і вагітних, оскільки у них частіше діагностують тяжкі та ускладнені форми грипу. Захворювання призводить до інтоксикації, активізації латентної інфекції, ураження внутрішніх органів. Віруси, проникаючи через плаценту, можуть зумовити внутрішньоутробне інфікування, передчасне переривання вагітності, вади розвитку та внутрішньоутробну загибель плода.

У вагітних частіше реєструють важкі та ускладнені форми грипу.

У пацієнток, які перенесли грип під час вагітності, спостерігаються вища частота недоношування, вроджених аномалій розвитку плода та більший відсоток смертності дітей. При грипі можуть виникати загрозливі для життя вагітної ускладнення. Найбільш серйозним із них є грипозна та вторинна бактеріальна пневмонія (викликана стафілококом, грамнегативними мікроорганізмами), яка може мати летальні наслідки.

Лікування грипу та ГРВІ при вагітності

Терапію слід розпочинати якомога раніше. У ході лікування застосовують комплекс етіотропних, патогенетичних і симптоматичних препаратів, направлених на збудника захворювання, дезінтоксикацію організму, підвищення його захисних сил, ліквідацію запальних і больових проявів, профілактику ускладнень.

Загальні підходи до лікування:

дотримання ліжкового режиму;

повноцінне харчування, багате на вітаміни, з дотриманням режиму пиття;

лікування – суворо індивідуалізоване з урахуванням преморбідного стану.

Лікування грипу та ГРВІ у вагітних має свої особливості, оскільки чимало лікарських засобів протипоказані, зокрема ацетилсаліцилова кислота, низка протикашльових та судинозвужувальних засобів, противірусні, імуномодулюючі препарати.

Етіотропні противірусні засоби поділяються на три групи:

блокатори М2-каналів вірусу грипу А (амантадин, ремантадин);

інгібітори функції нейрамінідази вірусу грипу типів А і В (озельтамівір, занамівір);

інші препарати.

Інгібітори нейрамінідази (занамівір і озельтамівір) протипоказані вагітним та жінкам у період лактації. На сьогодні даних щодо застосування цих засобів при вагітності вочевидь недостатньо, щоб оцінити їх тератогенну чи фетотоксичну дію, тому вагітним їх призначати не рекомендується.

Перспективними є інтерферони та індуктори синтезу інтерферонів (циклоферон, ридостин, ларіфан), однак їх застосування у вагітних також протипоказане. Амізон шкідливий для призначення у І триместрі вагітності. Крім того, заборонені до застосування у вагітних імуномодулюючі препарати поліоксидоній, дибазол, метилурацил.В арсеналі противірусних лікарських засобів наявні ще такі препарати, як арбідол (діє на вірус грипу типів А і В, має інтерфероніндукуючу дію), аміксин (індуктор інтерферону), які також протипоказані при вагітності.

Вагітним, хворим на грип, рекомендуються молочно-рослинна вітамінізована дієта, а також уживання великої кількості теплої підкисленої рідини (морси, гарячий чай з малиною, лимоном, напій із шипшини, фруктові соки). Доцільним є застосування парових інгаляцій із додаванням до аерозолю лимонної кислоти 1:1000 або соку лимона чи борної кислоти 1:100, з настоями ромашки, календули, м’яти, шавлії, евкаліпта, соснових бруньок, камфорного масла.

У разі сухого надсадного кашлю рекомендуються протикашльові засоби, однак вагітним протипоказані кодеїн та етилморфінугідрохлорид. Тому для гальмування кашлю перевагу слід надавати слизовому відвару кореня алтею по 1 ст. ложці 4 рази на добу або тонзилгону (порошок кореня алтею, квітів ромашки, листків горіха, трави хвоща, деревію, кульбаби, кори дуба), який має протизапальну, протинабрякову, імуностимулюючу і противірусну дії, зменшує біль у горлі за рахунок місцевого обволікального ефекту.

Боротьба з гіпертермією при наявності грипу та ГРВІ проводиться диференційовано. Як жарознижувальний препарат найчастіше застосовують ацетилсаліцилову кислоту (АСК), парацетамол та ібупрофен. Проте дослідженнями останніх років установлено, що прийом АСК на 80% підвищує ризик викиднів. Під впливом АСК збільшуються хромосомні аберації в лімфатичних клітинах, що вказує на можливість мутагенної дії саліцилатів.

Обов’язковим при лікуванні є використання лікарських засобів з антиоксидантними властивостями (аскорбінова кислота, рутин, аскорутин). Ці препарати сприяють також профілактиці геморагічних ускладнень, хоча існують дані про те, що вітамін С при застосуванні його у І триместрі вагітності здатний викликати загибель ембріона, самовільний викидень.

Застосування антибіотиків у вагітних є обов’язковим при:

важкому перебігу грипу та ГРВІ (гіпертоксична форма з енцефалітними явищами, початок пневмонії);

наявності хронічного вогнища інфекції;

тривалості лихоманки понад 5 діб;

появі ознак приєднання бактеріальної інфекції;

наявності первинного чи вторинного імунодефіциту.

Найбільш доцільним є застосування у вагітних захищених амінопеніцилінів, макролідів (азитроміцину, еритроміцину), цефалоспоринів ІІ-ІІІ покоління, комбінації цефалоспоринів з інгібіторами bлактамаз.

Профілактика грипу під час епідемій

Вакцинація проти грипу рекомендована всім вагітним під час його епідемії за відсутності протипоказань і не залежить від строку вагітності. Імунізацію жінок здійснюють лише інактивованою протигрипозною вакциною. Профілактику проводять також людським лейкоцитарним інтерфероном.

Вакцинація проти пневмокока рекомендується жінкам із цукровим діабетом, хронічними кардіопульмональними захворюваннями, а також пацієнткам, які приймають глюкокортикоїди; може проводитися як до, так і під час вагітності.


Студенти БДМУ обговорили питання жіночого здоров’я

Понеділок, 21 листопада 2016 16:19

На кафедрі акушерства, гінекології та перинатології був проведений круглий стіл зі студентами V курсу 12 групи на тему «Профілактика розвитку вагінального кандидозу».

В останні роки проблема хронічного рецидивуючого вульво-вагінального кандидозу значно частіше зосереджує увагу лікарів акушер – гінекологів.

Розповсюдженість серед жінок репродуктивного віку сягає 25-40%. Переважна більшість жінок страждає від вагінальних грибкових інфекцій, принаймні, раз у житті, а у багатьох хвороба повторюється багаторазово.

Слід відмітити, що особливо схильні до вагінальної грибкової інфекції вагітні жінки, жінки з ендокринними захворюваннями (цукровий діабет), порушення обміну речовин, довготривалим прийомом кортикостероїдів, антибіотиків та контрацептивних препаратів.

Порушення природнього захисту та бактеріального балансу викликає зростання грибків зазвичай роду Candida.

Проблема кандидозної інфекції не втрачає своєї актуальності і в теперішній час. Важливими і ефективними профілактичними заходами являється правильний підбір мікотичного препарату, раціональна антибіотикотерапія, своєчасна корекція імунної системи, регуляція вуглеводного обміну, правильний вибір гормональної контрацепції.

Вибір лікувального засобу для терапії вагінальних мікозів передує визначення всіх факторів, які сприяли інфікуванню і подальшому розвитку даного захворювання. Доведено, що правильний підбір мікотичного препарату дозволяє ефективно впливати  на всі етапи патогене заданого захворювання. Висока ефективність місцевої терапії пояснюється безпосереднім потраплянням дійових речовин у вогнище інфекції.

Антибіотик за рецептом

Вівторок, 22 листопада 2016 15:16

18 листопада на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології БДМУ проведено бесіду, присвячену Всесвітньому тижню правильного використання антибіотиків (16-22 листопада 2016 року).

Половина українців самі собі прописують антибіотики та вживають їх за схемою: «допомогло минулого разу – допоможе і тепер», або «стало краще – припиняю приймати препарат».

Проблема раціонального застосування антибіотиків є актуальною, оскільки на сьогодні в нашій країні склалася ситуація, коли кожен другий українець, що вживає антибіотик, насправді не потребує лікування ним, а кожен третій вважає, що антибіотики лікують вірусні та застудні захворювання.

Проблема антибіотикорезистентності актуальна й в усьому світі.

Україна нещодавно приєдналася до Глобальної ініціативи з безпеки і охорони здоров’я (Global Health Security Agenda), що розглядає питання стримування стійкості до антибіотиків – пріоритетом номер один. Проте розуміння потрібне не лише на державному рівні, кожен свідомий українець повинен знати про ризики самолікування та формувати відповідальне ставлення до вживання антибіотиків: приймати антибіотик лише під наглядом лікаря, приділяти увагу профілактиці захворювань та робити щеплення.

Матеріал підготувала: доцент Інна Бирчак, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології

ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології   

на 2016-2017 н. р.

09 листопада — Всесвітній день молоді .

Публікація на тему: Основи успішної вагітності.

Підготовила статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Печеряга Світлана Володимирівна.

Основи успішної вагітності

Бажана вагітність — радісний період в житті жінки. Новий стан організму вимагає від неї особливої відповідальності за своє здоров’я.

Кожна майбутня мати переживає про те, щоб її вагітність розвивалася нормально, пологи були легкими, а дитина народилася здоровою. Щоб період очікування малюка проходив і завершився благополучно, а ризик можливих ускладнень був мінімальним, вагітній жінці необхідно особливим чином відноситися до свого здоров’я. У цей час в її житті з’являться певні обмеження і нововведення, які є основою успішної вагітності.

Підтримуйте контакт із лікарем

Одна з важливих умов для нормального розвитку вагітності — прогнозування та профілактика її можливих ускладнень. Тому важливо своєчасно звернутися до гінеколога з приводу настання вагітності і проходити необхідні аналізи та обстеження. Вони покажуть, чи немає резус-конфлікту, інфекцій, які можуть нашкодити плоду і майбутній матері, допоможуть стежити за тим, як росте дитина в утробі матері. У разі необхідності лікар вживає термінових заходів для корекції процесів, які впливають на благополучний перебіг вагітності.

Регулярні візити до лікаря допоможуть майбутній мамі зберегти впевненість у своєму здоров’ї і стані малюка, знизити тривожність. Адже зайві стреси вагітній не потрібні.

Уникайте стресів і перевантажень

Вагітність повинна супроводжуватися позитивними емоціями, а стреси майбутній мамі протипоказані. Якщо ви продовжуєте працювати, постарайтеся уникати перевантажень, не вступайте в конфлікти.

Причиною стресу можуть бути як фізичні, так і психологічні подразники. Тому бажано, щоб ваші рідні взяли на себе більшу частину ваших домашніх обов’язків. Важливо не переохолоджуватися і не перегріватися в цей період. Не забувайте про повноцінний сон .

Намагайтеся частіше думати про хороше і навчіться розслаблятися. Діліться з близькими людьми своїми проблемами. Не забувайте, що психічний стан багато в чому залежить і від харчування, так як їжа впливає на багато біохімічних процесів в організмі. Тому потрібно правильно харчуватися.

«Так» і «ні» в харчуванні вагітної

Дитина в утробі отримує необхідні поживні речовини з їжі, яку їсть його мама. Раціон вагітної повинен бути різноманітним, містити вітаміни і мікроелементи, необхідні для нормального розвитку. Але при цьому пам’ятайте про помірність у їжі — переїдання погано відіб’ється і на вашому самопочутті, і на стані дитини.

Можливо, лікар призначить вам прийом додаткових вітамінів для вагітних. У кожному разі, всім вагітним необхідно додатково отримувати фолієву кислоту (бажано, щоб жінка почала приймати її ще на етапі планування вагітності). Фолієва кислота бере участь у формуванні плаценти, важлива для системи кровотворення, формування нервової трубки, з якої розвиваються головний і спинний мозок дитини. Дефіцит фолієвої кислоти підвищує ризик важких вад розвитку.

У раціоні вагітної має бути достатньо продуктів, що містять кальцій, який бере участь у формуванні кісток майбутньої дитини.

А от від фаст-фуду, чіпсів, сухариків та продуктів, напханих барвниками, в період вагітності бажано відмовитися. Варто відмовитися від м’ясних і рибних делікатесів, які не пройшли достатню термічну обробку (суші, делікатеси з сирого м’яса), від сирих яєць і сирого молока. Якщо не можете повністю відмовитися від кави, зведіть її споживання до мінімуму. Виключіть алкоголь.

Дихайте чистим повітрям

При працюючій промисловості і достатку авто на дорогах чистота повітря — поняття відносне. Але майбутній мамі під силу захиститися від додаткових забруднювачів атмосфери. Дитина внутрішньоутробно однаково страждає як від безпосереднього куріння мами, так і від пасивного куріння. Тому припиніть курити, якщо ви завагітніли, і уникайте компаній курящих людей.

Крім того, вагітним шкідливо вдихати речовини з побутової хімії, пари фарби та інших їдких речовин, а до особистої косметики потрібно ставитися з обережністю.

Протягом всієї вагітності потрібно гуляти на свіжому повітрі і проявляти фізичну активність. Щоб органи і тканини дитини розвивалися нормально, необхідна достатня кількість кисню. До того ж, свіже повітря заспокоює нервову систему.

Виконуйте вправи для вагітних

Спеціальні фізичні вправи для вагітних допоможуть тримати в тонусі серце і м’язи і сприяють повноцінному розвитку плоду. Ці вправи забезпечують нормальну циркуляцію крові і обмін речовин. Ваш лікар підбере вправи і вид тренування, які найбільше підходять саме вашій вагітності. В останні тижні вагітності в якості фізичних вправ виступають прогулянки.

Контроль та догляд за розвитком вагітності забезпечить її нормальне протікання.

 09 листопада — Всесвітній день молоді .

Публікація на тему: Сьогодні модно бути здоровим.

Підготовила статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.

Сьогодні модно бути здоровим

Сьогодні список статевих інфекцій налічує більше 30 збудників. Найбільш відомі з них – це гонорея, сифіліс, герпес і вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), серед найпоширеніших інфекцій – хламідіоз, мікоплазмоз, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція.

 

Деякі інфекції називають "прихованими", тому що викликані ними захворювання найчастіше протікають з мізерною симптоматикою і люди можуть навіть не помічати їх наявність у себе до тих пір, поки не розвинуться ускладнення.

"Приховано" може протікати хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, уреаплазмоз, гарднерелльоз, кандидоз, герпес, вірус папіломи людини та ін. Нині можна говорити про те, що в Україні має місце епідемічний спалах інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. Причинами такого швидкого поширення венеричних захворювань є низька сексуальна культура населення в плані обов'язкової діагностики цих захворювань після випадкових статевих контактів.

Отже, якщо ви мали сумнівний статевий зв'язок або дізналися, що сексуальний партнер хворів на статеву інфекцію, відчули характерні симптоми (виділення із статевих органів, дискомфорт при сечовипусканні, свербіж в області геніталій та ін.) або просто сумніваєтеся відносно відсутності у вас статевої інфекції, необхідно пройти спеціальне медичне обстеження.

Ніколи не намагайтеся займатися самолікуванням або користуватися радами неспеціаліста. Це може привести до хронізації запального процесу і розвитку ускладнень.

Хронічні форми венеричних захворювань призводять до ураження нервової системи, кісток, мозку, кишечника, серцево-судинної системи, розвиваються онкологічні захворювання. Можуть бути і інші дуже серйозні наслідки – безпліддя (як у чоловіків, так і у жінок), гострі стани, що вимагають хірургічного втручання, внутрішньоутробне зараження плоду, порушення перебігу вагітності і пологів, народження нежиттєздатної або хворої дитини. Можливими ускладненнями статевих інфекцій у чоловіків може бути: безпліддя, епідидиміт, звуження (стриктура) уретри, простатит, уретрит тощо На долю урогенітального хламідіоза доводиться до 60% всіх негонорейних уретритів у чоловіків. Мікоплазми і уреаплазми викликають до 30 % всіх уретритів. Найбільш частим ускладненням хламідіоза у чоловіків є епідидиміт (запалення придатка яєчка). У жінок це деякі захворювання шийки матки, сальпінгіт (запалення придатків) і трубне безпліддя. Хламідіоз може викликати серйозну патологію плоду і новонародженого, бути причиною пельвіоперитоніту і перигепатиту у жінок. Хламідіоз також призводить до хвороби Рейтера - важке ураження суглобів і очей.

Так що ж робити якщо у вас знайшли інфекцію, що передається статевим шляхом?

По-перше, наявність інфекції – не катастрофа!

При нагляді у лікаря, ви можете швидко вилікуватися.

Не можна займатися самодіагностикою і самолікуванням.

Не можна вважати істиною інформацію в Інтернеті.

До будь-якого призначення слід підходити серйозно.

Дотримуватися режиму і плану лікування, рекомендованого лікарем.

Обов'язково виконати контрольні аналізи після лікування.


 09 листопада — Всесвітній день молоді .

Публікація на тему: Профілактика секс-трансмісивних інфекцій.

Підготовила статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Аліса Володимирівна.

Профілактика секс-трансмісивних інфекцій

Сучасна статистика по бактерійних і вірусних ЗПСШ, як би не старалися статистики, не показує справжньої картини захворюваності.

Тим часом нові венеричні хвороби небезпечні тим, що хворіють на них не тільки сексуальні партнери – вони передаються і плоду внутрішньоутробно, і через материнське молоко, і через слину при поцілунку, і при переливанні крові.

Сучасна урбанізація, аварія на Чорнобильській АЕС, поширення ядерних матеріалів, кислотні дощі – все це руйнівно діє на клітини імунної системи. У сучасних людей надзвичайно понижений імунітет, і статеві інфекції буквально атакували ослаблені організми.

Хвороби, що передаються статевим шляхом, відносяться до найбільш поширених у світі інфекційних захворювань (наприклад, гонореєю заражається більше 250 млн. чоловік в рік в усьому світі). Навіть високорозвинені країни по захворюваності мало відстають, а за деякими показниками можуть і обганяти країни третього світу. Положення ж з «класичними» венеричними захворюваннями в колишніх союзних республіках, поряд з країнами Африки, Азії, Східної Європи, можна розцінювати як епідемію.

Глобальність і всеосяжну актуальність цього питання ніхто не сміє ставити під сумнів.

Профілактикою від ІПСШ служить безпечна поведінка при сексуальному контакті. Зокрема, це використання презерватива, латексної серветки або непроникаючий секс. Неефективні промивання водою або антисептиками і перерваний статевий акт.

Багато хто вважає, що заразитися від людини, у якої немає явних ознак запалення в області статевих органів, неможливо. Проте дуже багато інфекцій протікають взагалі без симптомів, тому відсутність симптомів – ще не привід довіряти людині своє здоров'я.

Крім того, статеві інфекції передаються далеко не тільки статевим шляхом, але і через кров (СНІД, сифіліс, гепатит В – при переливанні, при користуванні спільними нестерильними голками).

Існує декілька простих правил і порад, як знизити ризик і навіть уникнути ризику зараження статевими інфекціями, про яких потрібно подумати ДО статевого акту:

Утриматися від «випадкових» зв'язків. Ніхто не дасть гарантії, що навіть самі «пристойні» чоловіки і жінки - здорові. Ані зовнішній вигляд людини, ні рівень його освіти, ні соціальний статус та сімейний стан - ніщо не може говорити про наявність або відсутність у нього венеричних захворювань. При цьому сама людина може бути повністю впевнена, що здорова, і абсолютно не підозрювати про те, що хвора.

Використовувати презерватив. Презерватив - класичний засіб профілактики ІПСШ. Проте ефективність презерватива як засобу профілактики венеричних інфекцій - не 100%. Між тим, для регулярного статевого життя презерватив мало підходить: за спостереженнями венерологів, якщо один партнер хворий, навіть в презервативі рано чи пізно інфекція стає «загальною».

Уникайте будь-яких статевих контактів з людьми, які відносяться до групи ризику інфікування ЗПСШ.

Обов'язково дотримуватися правил особистої гігієни в інтимному житті. Вимагати того ж від вашого партнера.

Ніколи і ні за яких обставин не користуватися чужими предметами особистої гігієни (рушники, мочалки, нижня білизна, тапочки, гребінець і т.д.).

Змінити своє статеву поведінку на безпечну. Обмежити кількість статевих партнерів.


26 вересня — Всесвітній День контрацепції .

                Публікація на тему:Переваги та недоліки сперміцидів,як контрацептивних засобів !

Підготовила статтю: професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Кравченко Олена Вікторівна.


Переваги та недоліки сперміцидів, як контрацептивних засобів

Кожний метод контрацепції має свої переваги і недоліки. Жодний із тих, що запропоновані у даний час методів не може вважатися ідеальним для всіх життєвих ситуацій; жоден не може вважатися прийнятним для всіх культур, віросповідань і соціальних умов.

 

Сперміциди – це хімічні речовини, які інактивують або руйнують сперматозоїди у піхві до того, як вони встигають проникнути у верхні відділи статевих шляхів. До складу сучасних сперміцидів входять, як правило, два компоненти: спермопошкоджувальні хімічні речовини і основа (носій). Роль носія, що входить у сперміцидні засоби, забезпечити дисперсію хімічного агента у піхві через огортання шийки матки і утримання його на місці так, щоб жоден сперматозоїд не уник контакту зі сперміцидним інгредієнтом.

Сперміциди розрізняються, в основному, за типом носія, що входить до їх складу, і випускаються у вигляді:

• аерозолів (піни);

• паст;

• гелів (крему);

• желе;

• вагінальних пінистих таблеток;

• вагінальних пінистих супозиторіїв;

• розчинних супозиторіїв;

• розчинних плівок.

Час контрацептивного захисту сучасних сперміцидів та їх ефективність триває в межах від 15 хвилин до 1-8 годин від початку застосування і залежить від форми використання (таблетки, крем, піна тощо). При використанні кремів і желе передбачається як самостійне їхнє застосування, так і в поєднанні з піхвовою діафрагмою або шийковими ковпачками. Ефективність використання при цьому значно зростає.

Механізм дії сперміцидів полягає у руйнуванні мембрани сперматозоїдів, що знижує їхню рухомість і здатність запліднювати яйцеклітину.

Аерозолі (піни) ефективні відразу після введення. Аерозолі рекомендуються у тому разі, якщо сперміцид застосовується ізольовано (без іншого методу контрацепції).

Крем: вводиться не більше, ніж за 60 хвилин до статевого акту.

Таблетки, супозиторії, гелі зручні у збереженні і транспортуванні, але вимагають 10-60-хвилинного очікування після їх введення до статевого акту. Час очікування залежить від типу сперміциду.

Сперміцидні желе, зазвичай, використовуються лише у поєднанні з діафрагмою.

Переваги сперміцидів:

• ефективні негайно (піна та крем);

• не впливають на грудне вигодовування;

• можуть використовуватись як додатковий метод при застосуванні інших методів;

• відсутній ризик для здоров'я;

• відсутні системні побічні явища;

• прості у застосуванні;

• додаткове зволоження (змазка) під час статевого акту;

• продаються без рецепта і не вимагають медичного огляду перед застосуванням;

• можливість використання без участі партнера.

Основним недоліком сперміцидів є те, що вони ефективні лише протягом однієї-двох годин, загальна ефективність їх невисока. За даними статистики, при звичайному їх використанні у 100 жінок наступає 29 вагітностей протягом першого року використання.

Можливі побічні ефекти – це вагінальне подразнення, занепокоєння відчуттям печії у піхві. В даному випадку необхідно перейти на сперміцид з іншим хімічним складом або вибрати інший метод контрацепції.


15 жовтня —  До міжнародного дня сільських жінок.

Публікація на тему:Пролапс (опущення) органів малого тазу.

Підготовила статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Інна Бирчак,

Понеділок, 17 жовтня 2016 13:57

У нормі усі органи малого тазу жінки фіксовані до кісткових структур за допомогою міцного зв'язково-фасціального і м'язового апарату, який називається тазовим дном.

В силу певних причин відбуваються зміни в м'язах, що призводить до опущення або випадіння внутрішніх статевих органів (пролапсу). Традиційно причинами ослаблення м'язів промежини вважають наступні чинники: ускладнені пологи через природні пологові шляхи (великим плодом, із застосуванням акушерських щипців, наявністю розривів, особливо якщо вони погано гоїлися), важка фізична праця, хронічний кашель, хронічні закрепи, ожиріння, вікові зміни, малоактивний спосіб життя тощо.

За останнє десятиліття провідними вченими та клініцистами світу переконливо доведено, що аномалії структури сполучної тканини є генетично обумовленими, отже, спадковість також має неабияке значення у виникненні пролапсів.

Якщо раніше опущення та випадіння внутрішніх статевих органів вважалися привілеєм вікових пацієнток, то сьогодні дана проблема значно «помолодшала» і зайняла тверду позицію в структурі гінекологічної патології (10-22%). Пояснюється даний факт загальною нетренованістю м'язів, зокрема, тазового дна, зниженням індексу здоров'я жіночого населення і, як не прикро, їх недбалим ставленням до власного організму.

Як воно проявляється?

На початкових стадіях жінка може навіть і не знати про наявність у неї пролапсу. Як правило, однією з перших ознак, особливо у молодих жінок, є погіршення якості статевого життя (біль, дискомфорт, важкість низом живота при статевому акті). Дебютом пролапсу важчої стадії є нетримання сечі, газів, неприємні відчуття чужерідного тіла в ділянці промежини, вторинне варикозне розширення вен, атрофія, запалення і виразки слизової оболонки піхви та матки.

При прогресуванні пролапсу з'являються справді серйозні проблеми із здійсненням акту сечовипускання і дефекації, статевий акт стає украй ускладненим або неможливим, якість життя погіршується настільки, що жінка відчуває себе неповноцінною, виключаючись з активного сімейного, професійного і громадського життя. Тому замовчана проблема опущення і випадіння внутрішніх статевих органів у жінок перестає бути проблемою індивідуума та набуває соціального значення.

Що робити?

Звичайно з пролапсом органів малого тазу можна прожити довге життя, сприймаючи патологію як, свого роду, неминучість після ускладнених пологів, важкої фізичної праці, невід’ємні вікові прояви, при цьому споглядаючи як руйнуються сімейні стосунки, власна особистість через відчуття неповноцінності, терплячи неабиякі фізичні страждання.

Проте, у ХХІ столітті нам, акушерам-гінекологам, хотілося б бачити іншу модель ставлення жінки до власного здоров’я та благополуччя, пані будь-якого віку повинна бути здоровою, енергійною, привабливою і, як наслідок, впевненою у собі.

Отже пам’ятайте, що цю проблему вирішувати можна і треба. Насамперед, зверніться на консультацію до гінеколога, який зможе оцінити стан м'язово-зв'язкового апарату тазового дна, ступінь і характер порушення тазових функцій, їх причини і потім визначити можливості відновлення нормальної анатомії і фізіології усього тазового комплексу.

На сьогодні арсенал гінекологічних операцій при пролапсі (від пластики промежини до лапароскопічної корекції даних станів) гарантує покращення якості життя жінки, дає можливість відчувати себе здоровою матір’ю, чарівною дружиною, повноцінним членом суспільства. Не залишайтеся зі своєю бідою наодинці, звертайтеся до лікарів і пам’ятайте, разом ми подолаємо будь-які проблеми.


У період грудного вигодовування лише деякі захворювання є показанням для відмови від природного годування. В основному годування можна продовжувати, одночасно приймаючи курс лікування. Іноді практикується тимчасове призупинення годування через серйозне захворювання, під час якого матері необхідно зціджувати молоко.

Деякі хвороби можуть бути небезпечні через можливість передачі їх через грудне молоко дитині. Є відносні і абсолютні протипоказання до грудного вигодовування.

Абсолютні протипоказання

1. ВІЛ-інфекція. На сьогоднішній день вважається, що через молоко ВІЛ-інфікованої матері може статися зараження дитини, яку вона годує.

2. Відкрита форма туберкульозу також є абсолютним протипоказанням. Жінки з такою формою туберкульозу, які вирішили годувати грудьми свою дитину, повинні в обов'язковому порядку пройти курс хіміотерапії в повному обсязі. До тих пір, поки не пройдений курс хіміотерапії, при активній формі туберкульозу жінка годувати дитину своїм молоком не повинна.

3. Гепатит В і С.

Відносні протипоказання

1. Закрита форма туберкульозу. При такій формі хвора на туберкульоз мати, яка вирішила годувати дитину, до початку годування повинна також пройти курс лікування хіміотерапією.

Всі медикаментозні препарати, що застосовуються при лікуванні туберкульозу, сумісні з годуванням материнським молоком, і мати може безпечно годувати дитину грудьми. Дитина повинна отримати щеплення проти туберкульозу БЦЖ та профілактику ізоніазидом.

2. Відносними протипоказаннями є важкі стани матері – шок, післяпологовий психоз, серцево-судинна недостатність, еклампсія.

При таких інфекційних захворюваннях, як вітрянка, краснуха, свинка, кір, герпес простий, ГРВІ без вираженої інтоксикації, грудне вигодовування не протипоказане – за умови дотримання правил загальної гігієни.

3. Лікарські засоби

Практично всі лікарські засоби, які може приймати годуючи мати, переходять в її молоко. Тому жінка, що годує повинна уникати прийом будь-яких медикаментозних засобів взагалі, якщо немає особливої потреби.


15 жовтня - День раку молочної залози.

Публікація на тему:Як уберегти себе від раку молочної залози.

Підготовила статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Печеряга,

Груди – дзеркало жіночого життя. Ця найвразливіша частинка жінки завжди болісно реагує на найменший стрес, навіть на банальну сварку з чоловіком…

 

А ще завжди “розповість”, чи у злагоді у вас гормони, чи дітородні органи – здорові, і чи коханий – поряд. І немає, мабуть, жінки, яка б за все своє життя не знайшла в грудях якийсь твердий набряк… Перша думка, що пронизує у той момент, – про найгірше… Отже, ми поговоримо як уберегти себе від раку молочної залози.

В Україні, як і в більшості країн Європи, рак молочної залози займає перше місце в структурі онкологічних захворювань серед жінок. Якщо взяти за 100% усіх жінок, які мають онкологічні захворювання, 22-25% з них приходиться на рак молочної залози. Щогодини рак молочної залози діагностується у двох жінок, на рік – близько 16 тисяч.

На сьогоднішній день ми можемо з повною відповідальністю сказати: «Рак молочної залози – не вирок!» Сьогодні близько 70% випадків раку молочної залози діагностується на першій-другій стадії захворювання. Це означає, що 80-90% цих жінок будуть врятовані.

Одним із найбільш ефективних методів боротьби з раком молочної залози є профілактика і рання діагностика. Профілактичні заходи щодо запобігання захворювання спрямовані на зниження впливу факторів, що провокують виникнення новоутворень. А виявлення захворювання на ранній стадії, надає можливість своєчасно почати лікування, до того, як пухлина вступить у стадію метастазування і стане небезпечною для життя.

Профілактика раку молочної залози

Виконання жінкою репродуктивної функції. Молочні залози є складовою частиною репродуктивної системи жінки і чуйно реагують на всі зміни її, разом із нею функціонують, розвиваються і в'януть. Сучасні жінки намагаються народити єдину дитину і поспішають повернутися до роботи, бажають далі будувати кар'єру. А природою жінці передбачено народжувати і вигодовувати грудьми дітей. Отже, перш за все, головною профілактикою розвитку злоякісних утворень у молочних залозах, є вагітність та грудне вигодовування. Лікарі вважають, що за репродуктивний період життя, жінка повинна виносити і вигодувати декількох дітей. Таким чином, у жінок, які не народжували або ті, що народили першу дитину після 30-35 років ризик розвитку раку молочної залози значно підвищується.

Статеве життя жінки повинно бути регулярним. У самотніх жінок, які не можуть задовольнити свої сексуальні потреби, порушується рівновага статевих гормонів, що може стати причиною розвитку злоякісних новоутворень у грудях. Молочна залоза є найбільш гормонально-залежною частиною жіночого організму. На гормональний статус впливають як відсутність так і нерегулярність статевого життя.

Уникати тривалого контакту з сонячними променями. Всім відомо, що сонячні промені у великій кількості провокують розвиток ракових клітин. Слід обмежити перебування на сонці і відмовитися або істотно скоротити відвідування солярію, щоб уникнути ультрафіолетового випромінювання.

Відмова від шкідливих звичок. Зловживання алкоголем і куріння підвищують ризик виникнення новоутворень у декілька разів.

Виключити аборти. Кожна жінка повинна намагатися забезпечити нормальне функціонування молочних залоз. Для цього обов'язково необхідно зберегти першу вагітність і народити дитину. У жінок, що перервали першу вагітність частіше спостерігаються запалення додатків матки, непліддя, які сприяють порушенню гормонального обміну. Повторні вагітності, тривале годування грудьми благо приємно впливають на функцію молочних залоз.

Уникайте аборту, так як він не лише припиняє вагітність, але і викликає негативну дію на розвиток клітин молочних залоз. В результаті на грудях утворюються ущільнення, в яких може розвинутися рак молочної залози.

У країнах, де аборти заборонені, жінки народжують багато дітей і рак грудей у них реєструється дуже рідко. Сьогодні існує величезна кількість методів контрацепції, які допоможуть уникнути небажаної вагітності, не варто ними нехтувати.

Уникати стресів і сильного емоційного напруження. Важкі форми стресів ведуть до зниження імунітету, в результаті чого організм жінки не може впоратися з раковими клітинами, які утворюються в організмі кожної людини у величезній кількості. Тому важливою частиною профілактики раку є зміцнення імунітету. Незважаючи на прискорення темпів сучасного життя необхідно знайти час для повноцінного відпочинку і навчитися захистити себе від впливу стресів. А це значить, навчитися радіти життю і на все дивитися з оптимізмом.

Правильне, збалансоване харчування, здоровий спосіб життя та помірні фізичні навантаження також є відмінною профілактикою раку молочної залози .Стежте за своєю фізичною формою, уникайте зайвої ваги, поменше вживайте жирної їжі, займайтеся фізкультурою або яким-небудь видом спорту.

Спадковість. Особливо уважно потрібно ставитися до свого здоров'я тим жінкам, у яких хтось із рідних хворів на рак молочної залози, тому що у них може бути в 2-3 рази підвищена схильність до цього захворювання.

Рання діагностика новоутворень у молочній залозі

Перший метод діагностики раку молочної залози – це щомісячне самообстеження.

Самостійно перевіряти наявність пухлини у грудях можна таким чином:

Роздягнувшись, встаньте напроти дзеркала, розведіть руки в сторони і уважно огляньте грудей. Перевіряйте, не відбулися які-небудь інші зміни в грудях, чи немає зміни форми, збільшення вен або не з'явилися западини. Перевірку здійснюйте в різних позах: при положенні рук високо над головою, при нахилах вперед і напружуючи м'язи грудей. Також перевірте соски, чи немає виділень з них.

У ванній або при купанні під душем подушечками трьох пальців, круговими рухами промацайте кожну молочну залозу. Перевірка повинна охопити всю молочну залозу і пахви. Руку з того боку, де перевіряєте груди, слід тримати на потилиці, а вільною рукою ніжно і грунтовно проводити кругові рухи.

Коли ви лежите на ліжку, підкладіть подушку під плече з боку грудей, яку хочете перевірити. Протилежної рукою круговими рухами обмацуйте груди і пахви. Перевірку необхідно починати з внутрішньої частини залози і поступово зменшувати в бік соска.

Також,помірно здавлюючи між пальцями ареолу й сосок, варто визначити, чи немає виділень із соска.

Останніми промацують пахвові западини, над- і підключичні ділянки, щоб виявити збільшені лімфатичні вузли.

На початку самообстеження молочних залоз, доки ви звикатимете до цієї процедури, багато "підозрілих ущільнень" виявляться нормальними утвореннями. І все ж, якщо ви помітили найменше ущільнення, зміну кольору чи форми, виділення із сосків – зверніться до лікаря на консультацію для самозаспокоєння і запобігання недузі. Лише він може поставити точний діагноз та визначити потребу лікування. Це вбереже вас від можливих неприємностей. Якщо лікар визначить, що причин для хвилювання немає і затвердіння в грудях безпечні, не розслабляйтеся і надалі будьте також пильні.

Другий метод діагностики раку молочної залози – мамографія.

На сьогоднішній день це кращий спосіб діагностики раку молочної залози, що дозволяє діагностувати рак молочної залози на самих ранніх стадіях захворювання. Після 40 років кожна жінка повинна проходити обстеження на мамографію щорічно. Знімки зазвичай зберігаються у лікаря і це дає йому можливість відстежити щонайменші зміни в молочній залозі.

Третій метод діагностики раку молочної залози –ультразвукове обстеження.

Використовуючи ультразвукову діагностику, можна побачити різницю між різними видами пухлини. Адже далеко не кожна пухлина – рак. Це може бути, наприклад, кіста або просто пухлиноподібне утворення. Лікар зазвичай використовує УЗД, щоб визначити розмір, текстуру, форму і щільність пухлини.

Потрібно більше любити себе. Не забувати про особисте життя. Ваше здоров'я – це ваша робота: частіше обстежуйтеся і стежте за собою.

 На кафедрі акушерства, гінекології та перинатології  провели круглий стіл «Майбутнє варто планувати»

У БДМУ провели круглий стіл «Майбутнє варто планувати»

До Всеукраїнського тижня планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я в Україні (10 – 16 травня 2016 року) асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Маринчина І.М. провела круглий стіл на тему: «Майбутнє варто планувати» зі студентами 5-го курсу 20 групи.

Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн-учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, кращій її підготовці до виконання своїх обов’язків. 

Планування сім’ї – це система медико-психологічних, інформаційних і соціальних заходів, спрямованих на профілактику небажаної вагітності, хвороб, що передаються статевим шляхом і ВІЛ-інфекції, кінцевою метою яких є збереження репродуктивного і сексуального здоров'я населення.

Для досягнення цього молода людина повинна знати основи здорового способу життя, опанувати культуру планування сім’ї, статевих відносин. Частота вагітності у дівчаток-підлітків повинна знизитися до мінімуму. В результаті планомірної роботи з молоддю кількість медичних абортів в Україні постійно скорочується: за п’ять останніх років - майже на чверть. Знижується також питома вага абортів у дівчаток-підлітків.

Ранній початок статевого життя, погана поінформованість про методи контрацепції і про захворювання, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ), збільшують ризик настання небажаної вагітності, призводять до зростання у дівчаток-підлітків і молодих жінок штучних абортів або пологів і ЗПСШ.

Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту - шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції.

Оптимальний вік для народження дітей 18-35 років. Інтервали між пологами мають бути не менше двох років, це дозволяє жінці відновити сили для майбутніх пологів, зберегти своє здоров’я та здоров’я майбутніх дітей.

На початку двадцятого століття про обмеження народжуваності ніхто і не чув, а всякі протизаплідні засоби були офіційно поза законом. Тільки в середині минулого століття в суспільстві вголос заговорили про використання контрацептивів, в тому числі в шлюбі. Способи контрацепції навіть нині оповиті міфами і неясностями, оскільки багато людей соромляться говорити про це з лікарями і воліють черпати інформацію з інтернету, газет, телебачення, від рідних і друзів. У той час питання захисту від небажаної вагітності виникають в кожній парі, і найменша помилка може призвести до появи дитини або неприємних наслідків у вигляді аборту. 

Безсумнівно, ідеального засобу контрацепції не існує. Не існує також і універсального методу для всіх жінок, оскільки на протязі репродуктивного періоду доводиться застосовувати різні засоби в залежності від віку, репродуктивних планів пари, відношення до контрацепції статевих партнерів, наявності гінекологічних та соматичних захворювань.

Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності. Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування, при правильному використанні кожного методу реальна ефективність засобів контрацепції на практиці 98-99%.

08 травня  —  День матері.

Публікація на тему: Одяг для вагітних

Матеріал підготувала: доцент кафери акушерства, гінекології та перинатології, Бирчак Інна Володимирівна

Вівторок, 10 травня 2016 09:19
Одяг для вагітних

Однією з важливих проблем для майбутньої мами – це підбір вдалого гардеробу.

Адже вагітній пані хочеться не тільки прикрити животик, який невпинно повнішає, але й виглядати жіночно, почувати себе зручно і не вимушено.

Головними вимогами до одягу майбутньої мами є правильний покрій, використання натуральних гігроскопічних тканин, приємні неагресивні кольори. Одяг ні в якому випадку не повинен перетискати грудну клітину та живіт вагітної, містити мінімум гумок та зав'язок, синтетичних вставок тощо.

Нижня білизна вагітної – це окрема тема. В ідеалі трусики для вагітних жінок повинні бути спеціального покрою, які б не скочувались з живота, не зміщувались при ходінні, були еластичними. Проте який би фасон ви не вибрали, пам'ятайте: вони повинні бути обов'язково з натуральних тканин, ніякої синтетики. Бюстгальтери для вагітних бувають різні, але зупиніть свій вибір натуральному, якісному предметі гардеробу з застібкою спереду та широкими бретельками. Він повинен бути досить глибокий, щоб не сплющувати груди і не стискати їх посередині. Що стосується колготок, то на останніх місяцях вагітності вже неможна носити їх традиційні фасони, оскільки вони або тиснуть на живіт, або спускаються з нього, утворюючи несимпатичні складки на ногах. Тому найправильнішим буде відвідування спеціалізованого магазину для вагітних та покупка «правильних» колготок.

На яку б пору року не припало Ваше цікаве становище пам'ятайте - взуття повинно бути шкіряним, на низьких підборах з нековзкою підошвою. Зручне та легке взуття є запорукою уникнення болю в попереку, болю та судом у ногах, та й просто від втоми.

Харчування вагітних

Правильне харчування під час вагітності разом з дотриманням режиму праці та відпочинку, дозованим фізичним навантаженням є запорукою збереження здоров'я жінки і нормального розвитку плода. Існує помилкова думка, що вагітна жінка повинна значно змінити свій звичайний раціон, включивши в нього особливі, найчастіше дорогі продукти. Проте, звичайна повсякденна їжа може бути здоровою і корисною при умові її збалансованості.

Перший триместр вагітності (до 12 тижнів) – дуже відповідальний період, оскільки саме в цей час починається формування всіх органів дитини, формується плацента, від функції якої багато в чому залежить подальший перебіг вагітності та здоров’я малюка. Дієтологи єдині в думці про недоцільність різкої зміни моделі харчування в ранні терміни вагітності, особливо при відсутності супутньої соматичної патології. Згідно рекомендацій провідних фахівців дієтології, у першому триместрі необхідно щодня вживати 80-90 г білка, 70-80 г жирів і 350-500 г вуглеводів. Енергетична цінність їжі повинна складати близько 2500 ккал на добу. Проте при надмірній масі тіла має сенс відмовитися від калорійних тістечок і жирних молочних продуктів. Рекомендується чотириразовий прийом їжі на день, перший сніданок повинен складати 30% від загальної калорійності денного раціону, другий - 15%, обід - 35%, вечеря - 20%. Білкову їжу краще вживати в першій половині дня, а молочну та рослинну - увечері.

У другому триместрі вагітності плацента, яка є посередником між матір'ю та дитиною, вже майже сформована. Тепер малюк буде інтенсивно рости, у зв'язку з цим апетит у мами також зростає. Харчуватися слід у 5-6 прийомів. Зі всієї денної "дози" білків 50-60% повинні бути тваринними (25-30% - це м'ясо, птиця, риба; 20-25% - молочні продукти і 5% - яйця). З раціону слід виключити тугоплавкі тваринні жири - баранячий жир, яловиче сало, маргарини. За нормами, 30-40% жирів повинні бути рослинними маслами (оливковим, соняшниковим, кукурудзяним). Потребу у вуглеводах краще задовольняти за рахунок багатих рослинними волокнами продуктів: хліб грубого помелу, неочищених круп (гречки, неочищеного рису, пшона), фруктів, овочів, ягід. Якщо жінка не страждає ендокринними порушеннями (зокрема, цукровим діабетом і ожирінням), вона повинна з'їдати не більше 10 чайних ложок цукру на день (тобто 50 г), за вказаних захворювань ця норма істотно зменшується. З сіллю теж краще не перестаратися: у другій половині вагітності не варто вживати її більше 8г в день (а при підвищеному артеріальному тиску - не більше 5 г). Майбутній мамі потрібно пити в день 1,5 літра рідини (вода, чай, соки, супи). З урахуванням тієї "води", яка міститься в овочах, фруктах і ягодах, денний об'єм рідини досягає 2-2,5 літрів в добу. На ніч корисно випивати стакан кефіру, а останнє "перекушування" повинно бути за 2-3 години до сну.

На початку третього триместру потрібно слідувати тим же дієтичним рекомендаціям. Проте з моменту виходу в декретну відпустку (приблизно за 2 місяці до пологів) жінка починає харчуватися інакше. Можна сказати, що вона клює, як пташка: часто і помалу. Усе тому, що матка, що збільшилася, тисне через діафрагму на шлунок. Гормони роблять свою справу, розслаблюючи не тільки м'яз матки, але й інші кільцеві м'язи - зокрема, і ті, що знаходяться в стравоході, шлунку і кишках. Наслідком цього є печія і закрепи. Харчування маленькими порціями допомагає уникнути цих проблем. Пережовувати їжу потрібно ретельно, їсти − не поспішаючи, а після закінчення трапези не варто лягати або нахилятися.

Проблеми зі стільцем дозволять вирішити продукти, багаті на клітковину та пектин: хліб грубого помелу, сухофрукти, вівсяна каша, сирі овочі та фрукти. На ніч доцільно вживати кисломолочні продукти з біфідобактеріями, сприяючи нормалізації флори кишок і профілактиці дисбактеріозу. У останні місяці вагітності жінка рухається менше, а, значить, варто зменшити і добову калорійність раціону. Зменшення слід проводити не за рахунок білка (він якраз потрібний), а за рахунок вуглеводів, які легко засвоюються. Стави повинні бути приправлені сіллю по мінімуму (не більше 5 г в день), пиття - всього 700-800 мл рідини в добу. Усі ці обмеження виправдані: нирки не будуть відчувати підвищеного навантаження, а значить, менший ризик виникнення набряків і підвищеного артеріального тиску.

Насамкінець, хотілося б зауважити, що у кожної людини свій особистий обмін речовин з індивідуальною потребою в тих чи інших поживних речовинах. В найбільшій мірі це стосується раціонального харчування вагітної жінки, якій слід пам'ятати, що надійним порадником в цьому питанні є дільничий акушер-гінеколог.

 Фізичні вправи для вагітних

У період вагітності жінки повинні займатися гімнастикою, за умов відсутності протипоказань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози тощо). Комплекс фізичних вправ передбачає зміцнення м'язів тулуба, особливо передньої черевної стінки і тазового дна. Відводячи кілька хвилин спеціальним фізичним вправам, Ви відчуєте їх позитивний вплив на психоемоційній сфері. Заняття повинні бути регулярними: щоденно по 15-20 хвилин, адже епізодичні заняття не дадуть бажаного результату. Вправи підбирайте залежно від Вашої фізичної підготовки, навантаження підвищуйте поступово, дотримуючись обережності, і постійно прислухаючись до власних відчуттів: пульс не повинен перевищувати при фізичному навантаженні 120 ударів за хвилину. Для вагітної жінки неприпустимі вправи, пов'язані зі стрибками і різкими рухами. Рекомендуються плавні рухи, розраховані на зміцнення дихальних м'язів, м'язів живота і промежини. Проте не тільки регулярність і тривалість тренувань є запорукою успіху, важливим є те, аби фізична підготовка була комплексною. Дихальні вправи сприяють формуванню звички правильного дихання, забезпечують повноцінне насичення крові вагітної киснем, дарують енергію, знімають стрес, балансують емоційний стан. Спеціальна гімнастика(йога, фітнес, пілатес) для вагітних має на меті декілька цілей:зміцнення м'язів живота, повноцінне функціонування м'язів черевного пресу та м'язів тазового дна. Плавання - ідеальний вид спорту для вагітних жінок. Рухи у воді усувають судоми, покращують кровообіг, нормалізують артеріальний тиск. Після занять у воді зменшуються набряки рук і ніг, активізується дренаж лімфи. Крім того, гімнастика у воді й плавання загартовують. Підвищується імунітет й опірність організму до простудних захворювань, а позитивні емоції сприяють зменшенню нервового навантаження й розслабленню.

Публікація на тему:Бар’єрні методи контрацепції

Матеріал підготувала: завідувач кафери акушерства, гінекології та перинатології, д.мед.н.,

професор, Кравченко О.В.

Середа, 11 травня 2016 09:06
Бар’єрні методи контрацепції

Бар'єрні методи контрацепції можна визначити як запобігання непланованій вагітності через перешкоду потрапляння сперми у піхву або шийку матки хімічним чи механічним способом або поєднанням того й іншого.

Бар’єрні контрацептиви:

  • презервативи:

−         чоловічий;

−         жіночий.

  • діафрагми;
  • ковпачки;
  • сперміциди.

Незважаючи на те, що у даний час існує ціла низка більш ефективних сучасних засобів контрацепції, використання презервативів залишається дуже важливим, враховуючи, що вони є єдиним контрацептивним засобом, спроможним запобігти передачі ІПСШ, ВІЛ.

Ефективність контрацептивного захисту чоловічого презерватива залежить, в основному, від правильності його застосування та складає 98% при правильному використання та 85% при звичайному.

Переваги:

Контрацептивні:

  • негайна ефективність;
  • не впливають на грудне вигодовування;
  • можуть використовуватися як додатковий метод разом з іншими контрацептивами;
  • відсутній ризик для здоров'я, пов'язаний з використанням методу;
  • відсутні системні побічні ефекти;
  • широкодоступні (в аптеках та немедичних закладах);
  • продаються без рецепта.

Основною не контрацептивною перевагою є те, що даний метод забезпечує захист від ІПСШ.

Жіночий презерватив – це чохол з тонкого прозорого поліуретану, закритий з одного кінця. Відкритий кінець – це гнучке кільце великого діаметру, яке залишається ззовні. Закритий кінець закінчується кільцем меншого діаметру для зручності введення у піхву.

Механізм дії:

  • запобігання потраплянню сперми до внутрішніх статевих органів;
  • запобігання ІПСШ.

Ефективність – за умови правильного регулярного використання – 5 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання. За звичайного використання – 21 вагітність на 100 жінок. Частка жінок, які використовують жіночий презерватив, складає 49% на кінець першого року його застосування.

Переваги:

  • метод контролюється жінкою;
  • відсутність протипоказань;
  • немає алергічних реакцій.

Історія застосування діафрагми починається з 80-х років XVII століття, коли в Німеччині вперше було описано цей бар'єрний метод контрацепції. Найбільшу популярність діафрагма мала в Голландії, завдяки чому її називали "голландським ковпачком". Подальшого розвитку метод одержав наприкінці ХХ століття, коли було запропоновано нову модифікацію діафрагми з м'якою облямівкою із латексу для кращого контакту зі стінками піхви. Уже розроблено і продаються у деяких країнах діафрагми одноразового використання з вже нанесеним на них сперміцидом. Цей вид запобігання вагітності менш ефективний, ніж використання презерватива, що пояснюється більш високою вірогідністю помилок під час використання діафрагми. У той же час поєднання застосування діафрагми зі сперміцидами значною мірою підвищує ефективність цього методу і ступінь захисту від ІПСШ. Сучасні діафрагми виготовляються із гуми і латексу.

На даний час існують три типи протизаплідних ковпачків: заглиблений порожнистий ковпачок з обідком (часто називається просто "шийковим ковпачком"), ковпачок Vimule і куполоподібний ковпачок. Їх виготовляють із латексної гуми. Вони не мають широкого застосування у більшості країн.

Механізм дії діафрагм і ковпачків:

  • визначається бар'єрною функцією, що виявляється у перешкоджанні потрапляння сперми у шийку матки;
  • присутність сперміцидного засобу має важливе значення для досягнення максимальної контрацептивної дії.

Переваги діафрагм і ковпачків:

Контрацептивні:

  • негайна ефективність;
  • не впливають на грудне вигодовування;
  • метод не пов'язаний зі статевим актом (вводиться за 6 годин до статевого акту);
  • відсутність ризику для здоров'я;
  • відсутність системних побічних ефектів.

Сучасна медицина пропонує багато методів, що дозволяють попереджувати неплановану вагітність. Види і засоби контрацепції відрізняються за механізмом дії, ефективністю і способом застосування, володіють додатковими (неконтрацептивними) позитивними ефектами.

Бар’єрні методи контрацепції в даному переліку займають своє провідне місце як контрацептивні засоби спроможні запобігти передачі ІПСШ і ВІЛ.

Публікація на тему:Рання вагітність.

Матеріал підготувала: асистент кафери акушерства, гінекології та перинатології, Маринчина Ірина Миколаївна.

Рання вагітність


Справжній шок серед батьків викликає повідомлення про те,

що в однієї з школярок настала вагітність у ранньому віці. Часто дорослі передбачувано реагують на такий факт: забороняють своїм дітям спілкуватися з майбутньою матусею, пишуть колективні листи в школу, щоб порушницю негайно виключили. Як ніби вагітність - заразне захворювання, здатне передаватися повітряно-крапельним шляхом.

Причини ранньої вагітності

Сьогодні проблемами і причинами виникнення ранньої вагітності займаються вчителі, лікарі, психологи. Вони і висунули кілька гіпотез.

Виглядають вони приблизно так:

  • коли дівчинці набридає вчитися, вона віддає перевагу заняттям у школі вагітності й народженню малюка. ЇЇ надії пов’язані з тим, що жити стане набагато цікавіше.
  • наступний варіант настання ранньої вагітності – проблеми в сім’ї, де дівчинці не вистачає любові і тепла.
  • і, нарешті, те, що вважають найпоширенішою причиною ранньої вагітності – сексуальна неграмотність в комплексі з цікавістю.

Наше покоління не виняток – рано вагітніли у всі часи.

І, тим не менш, не варто все звалювати на сучасні звичаї – так було завжди. Мало того, народжували не тільки підлітки, але і зовсім маленькі діти.

  • Сама рання вагітність в світі зафіксована в 1939 році, коли п’ятирічна Ліїна Медіна з Перу не тільки виносила, але і народила здорового сина за що потрапила в книгу рекордів Гіннеса. Те, що фізично дочка розвивається занадто швидко, мати помітила вже в три місяці. А через п’ять місяців у дитини почалася менструація. В 4 роки дівчинка мала розвинені яєчники і лікарі вирішили, що у неї наступила рання овуляція, а потім і вагітність.
  • У Росії найбільш ранню вагітність зафіксували не так давно – в 2005 році. Молода мама – 11-річна Ісаєва Валя народила за допомогою кесаревого розтину доньку вагою 2,9 кгБатьком дитини був її 17-річний друг.

Історій про вагітність у ранньому віці можна розповісти ще багато, за кожною ховаються людські долі. Хтось завагітнів по недосвідченості, хтось піддався насильству, хтось пішов на цей крок свідомо.

Статистика стверджує, що у світі все частіше починають народжувати дівчатка у віці 10-13 років. У більшості випадків це відбувається через незнання – не догледіли батьки, не провели відверту розмову вчителя в школі. Результат – юна вагітна, осудливо дивляться услід сусідки. А подібного могло і не статися, якби дівчинка хоча б почитала книги або подивилася фільми, які розповідають про наслідки статевих відносин.

Як правило, більшість ранніх вагітностей є незапланованими, звідси і сумна статистика:

- Близько 70% дівчаток приймають рішення зробити аборт, часто вже на пізніх термінах.

- У 15% випадків вагітність закінчується викиднем.

- І тільки 15% дівчаток-підлітків стають молодими мамами.

Крім таких наслідків, як презирство суспільства і ганьба, виникають ще й проблеми пов'язані зі здоров'ям при підлітковій вагітності. Ранньою вважається вагітність, що наступила у дівчаток від 13 і до 17 років. У більшості випадків підлітки вступають у сексуальні стосунки внаслідок повсюдної пропаганди сексу і бажання не виділятися з загальної маси. На сьогоднішній день інтернет і телебачення щосили пропагують вільні стосунки, які не знають вікових меж, забуваючи при цьому вказати на можливі негативні наслідки такого способу життя. Відповідно до проведених досліджень, тільки третя частина всіх підлітків використовують такі методи контрацепції, як презерватив. Приблизно така ж кількість практикує переривання статевого акту, а всі інші взагалі не охороняються від небажаної вагітності.

Психологічні проблеми підліткової вагітності

Психологічні проблеми, пов'язані зі здоров'ям при підлітковій вагітності можуть завдати непоправної шкоди тендітній, ще дитячій, психіці. Першою реакцією, як правило, стають: шок, почуття провини, сором, розгубленість, потрясіння, страх, небажання приймати те, що трапилося і паніка. У такому ранньому віці підліткам дуже складно самостійно впоратися з подібною проблемою, зокрема з її емоційною стороною. Одні впадають у глибоку депресію, а інші починають сподіватися на те, що станеться диво і все вирішиться само собою.

Страх бути незрозумілими настільки великий, що дівчатка бояться зізнатися своїм батькам про те, що ті незабаром стануть бабусею і дідусем. У благополучних сім`ях проблема може вирішитися з розумінням, і батьки підуть назустріч своїй доньці, не допускаючи більш сумних наслідків.

Якщо вагітній дівчинці довелося зіткнутися з психологічними та матеріальними проблемами, їй слід звернутися в спеціальний кризовий центр за допомогою. В місті Чернівці існує Life центр від ГО «Збережи життя інтернешнл» за адресою: вул. Комарова, 6/4, моб.тел. 093 404 59 17, 095 404 59 17, 097 404 59 17.

Що стосується неблагополучних сімей, , тут ситуація посилюється ще більше. Дівчинці доводиться кидати школу або поєднувати і навчання, і материнство, що в більшості випадків виявляється неможливим. Навіть якщо пологи пройдуть нормально, молода мати не зможе забезпечити дитині гідне майбутнє доти, поки не знайде добре оплачувану роботу. Але хто її візьме на роботу без освіти, та й чи приймуть взагалі, якщо в країні панує безробіття?

У першу чергу дівчатка-підлітки намагаються зробити болючий вибір між виношуванням і перериванням вагітності, тому важливо, щоб у такі моменти поруч завжди була людина, якій можна довіритися. Це може бути мама, бабуся чи навіть шкільна вчителька, які допоможуть дівчинці впоратися з важким почуттям безвиході і прийти до правильного дорослого рішенням.

Як рання вагітність впливає на здоров`я?

Факт вагітності не говорить про фізичну готовність юної дівчини до виношування дитини. Як це часто буває, зачаття відбувається несподівано, і підліток не знає, що робити далі. Дівчинка розуміє, що зберегти вагітність і виростити дитину самостійно або в парі зі своїм молодим чоловіком вона не зможе. Зробити аборт також не представляється можливим, оскільки вона не має ні згоди батьків, ні грошей на його оплату.

Профілактика ранніх вагітностей полягає в правильній організації статевого виховання з наданням повноцінної інформації про всі сучасні способи контрацепції.

Що ще страшить майбутню матір, так це наслідки аборту, що починаються з запальних процесів і закінчуються серйозними захворюваннями аж до безпліддя. Бажаючи мати повноцінне сімейне життя надалі, дівчинка приймає рішення народжувати.

Фізичні проблеми

Дівчата у віці від 13 до 17 років продовжують рости і розвиватися. Нервова і ендокринна системи до кінця не сформувалися. У цей же час продовжується ріст тіла і скелета, організм набирає масу, вимагає багато кальцію. Серцево-судинна система теж не готова до дорослих навантажень. Не дивно, що юні дівчатка схильні до неврозів, непритомності й інших У підлітковому віці організм дівчинки беззахисний. Рання вагітність - жахливий стрес, який змушує тіло працювати на 200% більше, ніж зазвичай. Все, що є слабкого в організмі, неодмінно проявляється.

За своєю природою рання вагітність практично не відрізняється від вагітності дорослої жінки.

Однак існує деяка тенденція у молодої майбутньої матері виникнення ризику розвитку наступних патологій:

- Зниження в крові концентрації гемоглобіну.

- Підвищення артеріального тиску.

- Ранній і пізній токсикоз.

- Недостатня прибавка у вазі через нездоровий спосіб життя і погане харчування.

- Передлежання плаценти внаслідок недостатнього гормонального рівня.

- Передчасні пологи або самовільне переривання вагітності.

- Кесарів розтин в результаті недорозвиненого вузького тазу.

- Недоношеність дитини, яка може супроводжуватися проблемами із зором, дихальною системою, травленням і загальним розвитком.

- Мала вага новонародженого.

- Внутрішньоутробна гіпоксія.

- Родові травми.

- Ймовірність відмови від грудного вигодовування і перехід на штучне годування.

- Можливість відставання фізичного і розумового розвитку.

Ризики для дитини

Проблеми, пов'язані зі здоров'ям дитини, безпосередньо залежать від фізичної незрілості материнського організму, який ще не до кінця сформувався і розвинувся. Найчастіше майбутні молоді мами намагаються ігнорувати сам факт вагітності і не дотримуються правильного режиму харчування та здорового способу життя.

Профілактика ускладнень ранньої вагітності

Дуже важливо, щоб вагітна дівчинка отримала своєчасну медичну допомогу і підтримку. Для цього необхідно якомога раніше звернутися в жіночу консультацію, стати на облік і пройти всі необхідні обстеження. Саме лікар повинен детально розповісти майбутній мамі про ті процеси, які відбуваються в її організмі, пояснити, як вести себе, якщо з’являються якісь нові неприємні відчуття – наприклад, дивні виділення або болі в животі. Такі консультації, постійне спостереження акушера-гінеколога, збалансоване харчування і правильний режим призведуть до того, що на світ з’явиться міцний і здоровий малюк. Підвищити шанси на успішний результат пологів допоможуть підтримка і розуміння з боку батьків, батька дитини, педагогів і лікарів. Для того щоб запобігти можливим ускладненням при пологах, рекомендується завчасно госпіталізувати майбутню маму у відділення патології пологового будинку.

Рання вагітність – основні відчуття

  • По-перше, переконатися, що вона дійсно настала. Адже відчуття при ранній вагітності досить специфічні. Найпростіше, звичайно, пройти тест і побачити результат. Але навіть і до цієї процедури дівчина може помітити, що у неї змінилися смакові і нюхові відчуття, постійно хочеться спати, присутня дратівливість. Вранці її стало нудити, а молочні залози потемніли і стали болючими. До речі, і температура тіла під час ранньої вагітності також, як правило, буває дещо підвищеною. Всі разом ці ознаки можуть вважатися доказом того, що статевий контакт закінчився заплідненням.
  • Ну, а по-друге – розповісти про свою проблему мамі або лікарю-гінекологу.

Головне не робити ніяких спроб самостійно перервати вагітність – все одно це навряд чи вдасться, а ось завдати непоправної шкоди здоров’ю дуже навіть можливо.

Методи запобігання підліткової вагітності

Щоб проблеми, пов'язані з ранньою вагітністю, не торкнулися вашої дитини, слід налагодити з нею довірчі відносини, частіше розповідати про наслідки, які можуть виникнути при неусвідомлених статевих зв'язках. Дуже важливо зуміти пояснити підліткові, що рання вагітність, крім емоційного розладу і душевного болю, може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям не тільки майбутньої мами, але і малюка.

Дуже важливо проводити уроки шкільного статевого виховання, демонструвати відповідні фільми та організовувати лекції, в яких вказувалася б повна інформація про різні методи контрацепції. Якщо проблема ранньої вагітності торкнулася вашої дитини, не будьте байдужими і жорстокими, адже без вашої допомоги навряд чи прийме правильне рішення.

Публікація на тему: «Ранні сексуальні зв’язки у підлітків: причини і наслідки»

Четвер, 05 травня 2016 10:02

Соціально-економічна й інформаційна ситуація,

що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на систему цінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішою виявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Так, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, середній вік початку статевого життя (показник, який в усьому світі вважається одним з найважливіших критеріїв ефективності освітніх програм із статевої просвіти молоді) становить 15,6 року.

У більшості випадків для періоду раннього початку статевого життя характерна повна непоінформованість або недостатня інформованість партнерів щодо можливих негативних та небезпечних наслідків незахищених сексуальних стосунків. У першу чергу це стосується небажаної вагітності, яка часто переривається в кращому разі — шляхом медичного аборту, а в гіршому — спробою перервати вагітність застосуванням некоректних народних та інших методів, що, поза всяким сумнівом, може негативно позначитися на репродуктивній функції майбутньої жінки.

Чому ж у наш час багато випадків ранньої вагітності? Є різні соціально-економічні причини вагітності дівчаток-підлітків, а однією з основних є те, що підлітки займаючись сексом, не думають про наслідки і ставляться до цього питання безвідповідально. Сексуальні зв’язки стають причинами небажаної вагітності.

Підлітки повинні бути інформовані про наслідки раннього сексу, контролювати свої імпульси і навчитися бути сексуально відповідальними молодими людьми.

У школах, де забезпечується статеве виховання, можуть не тільки допомогти підліткам зрозуміти особливості раннього сексуального життя, але і його наслідки. Багато програм передбачають утримання від статевих контактів в підлітковому віці.

Легкий доступ до контрацепції може грати ключову роль у попередженні підліткової вагітності. Сьогодні діють різні програми на запобігання підліткової вагітності, представники яких безкоштовно роздають презервативи підліткам. Такі акції сприяють запобіганню поширення венеричних захворювань.

Із можливих ризиків найчастіше спостерігається інфікування секстрансмісивними інфекціями. Особливо небезпечними є інфекції, що передаються статевим шляхом, найчастіше вони упродовж тривалого часу перебігають латентно, тобто без клінічних проявів, уражаючи статевий апарат юних жінок та юних чоловіків. Найбільш поширені серед них — урогенітальний трихомоноз, гонорея, хламідіоз, уреоплазмоз, бактеріальний вагіноз, генітальний герпес, кандидоз, ВІЛ та інші.

Ураження статевого апарату, поза всяким сумнівом, впливає на репродуктивну функцію, а відтак — і на демографічну ситуацію в кожному регіоні та в державі. Підлітки, безумовно, внаслідок психологічної незрілості не можуть об’єктивно оцінити кожну ситуацію, пов’язану з реалізацією своєї юначої гіперсексуальності, в її розвитку і наслідках.

Захищатися, захищатися і ще раз захищатися. Лише так можна свідомо визначитися, коли стати батьками. Лише так можна зберегти репродуктивне здоров’я, уникаючи хвороб, які передаються статевим шляхом. І лише так не доведеться приймати складне рішення: робити аборт чи ні.

Статистика невблаганно свідчить про те, що кожна четверта дівчинка, що перенесла ранній аборт, страждає серйозними гінекологічними захворюваннями. Наслідком інфекцій, що виникають внаслідок проведення аборту, є такі хвороби як метрит, параметрит, тромбофлебіт стінки матки, тазовий перитоніт та інші захворювання. Може припинитися менструація або змінитися її частота і тривалість через перфорації матки. Вона відбувається через пошкодження великих судин матки, травм маткових труб. Підсумок цього сумний — безпліддя.

А якщо все-таки вагітність зберегли, то дівчинка, як правило, сама не здатна народити, і їй призначають кесарів розтин, а це вже операція. Народжена у підлітків дитина має маленьку вагу і часто страждає вродженими аномаліями. Здоров’я дівчинки-підлітка підірвано, психіка грубо травмована на все життя, імунітет порушений.

Тільки спілкуючись і живучи життям підлітка, а не відпускаючи його у вільне плавання без твердої руки наставника, можна навчити сексуальних відносин і вберегти від таких травм, як рання вагітність. Краще запобігти, ніж потім болісно довго і боляче вирішувати такі проблеми.

Фахівці не втомлюються наголошувати, що саме контрацепція є одним із найдієвіших способів профілактики абортів. Як це буває в житті: коли молода жінка не сприймає свою вагітність, не налаштована на неї, ще не готова до появи в її житті дитини, вона наважується на таку серйозну операцію. Отож, контрацепція – це метод, який дає можливість молодим жінкам не тільки запобігти небажаній вагітності, а й мати свідомий вибір, свідоме ставлення до того, коли народжувати, в якому віці, в якому статусі.

Ідеальним засобом контрацепції для молодих людей підліткового віку вважається презерватив. Простий і зручний у застосуванні, його завжди можна покласти в сумочку чи навіть до кишені джинсів і скористатися у потрібний момент. Він захищає не лише від небажаної вагітності, але й від захворювань, що передаються статевим шляхом.

Слід говорити про інтимні стосунки між чоловіком і жінкою своїй дитині у віці 9-10 років, поступово надаючи інформацію невеликими порціями для осмислення. Що вам краще: час від часу червоніти і ніяковіти при розмові з дитиною про статеві відносини, чи потім все життя няньчити її дитину, народжену раніше досягнення повноліття? Поясніть підлітку, що кохання – це не інтимні стосунки. Інтимні стосунки – це стосунки, які вже пройшли випробування часом, зрілістю і романтикою. Стосунки мають починатися не з сексу, а з обіймів, поцілунків, прогулянок у парку і розповідей про себе один одному.

На жаль, батьки і педагоги часто не готові до поінформованого довірливого діалогу з підлітками. Тоді молодь намагається розв’язати свої проблеми самостійно або в колі друзів, одержуючи від них спотворену інформацію, яка не тільки не допомагає, але й дуже часто навіть шкодить. Таким чином, поінформованість підлітків щодо небезпеки сексуального дебюту в підлітковому віці, обізнаність щодо наявності інфекцій, які передаються статевим шляхом, щодо способів профілактики небажаної вагітності — недостатні і потребують серйозного поліпшення.



Публікація на тему: Рак шийки матки - не вирок, а діагноз!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Печеряга.










6-8 квітня на базі Вищого дежавного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» відбувся ІІІ Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес студентів і молодих учених «Пріоритети та перспективи молодіжної науки», BIMCO 2016.

В роботі секції №3 на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології 06.04.2016р взяли участь 52 студентів. Було представлено 21 доповідь, 3 – англійською мовою. Тематика доповідей на секції висвітлювала актуальні питання акушерства та гінекології: порушення в екстраемріональних структурах під час вагітності в ранні терміни гестації, проблема невиношування в акушерстві, вплив інфекційних ускладнень на перебіг вагітності, фактори ризику аномальних маткових кровотеч, доброякісні та фонові стани в гінекології.

РЕЗУЛЬТАТИ

засідання секції «АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ»

Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих вчених

BIMCO, 2016

6 – 8 квітня 2016 року – Чернівці - БДМУ

 

І місце                         Сучко К. (науковий керівник Бирчак І.В.)

                                   Рандюк Р. (науковий керівник Бирчак І.В.)

 

              

ІІ місце                    Чайковська С. (науковий керівник Юр’єва Л.М.)

Оуенс С. (науковий керівник Маринчина І.М.)

                                   Сандулеса Л. (науковий керівник Гошовська А.В.)

 

                                  

ІІІ місце                   Швець М. (науковий керівник Ясніковська С.М.)

Ігхаро Джозеф (науковий керівник Карлійчук Є.С.)

                                   Накладюк І. . (науковий керівник Маринчина І.М.)

                                  

ПОЧЕСНІ ГРАМОТИ:

«За кращу презентацію наукового дослідження»

1.                Чорней К

2.                Колеснік М.

3.                Цибуляк Д.

«За оригінальне наукове дослідження»

1.                Оуенс С.

2.                Шевчук Ю.

3.                Jose N.

«За активну участь в науковій дискусії»

1.                Бабюк Р.

2.                Яшан О.

3.               Шеремета Ю.

07.04.2016р проведено майстер-клас з питань планування сім’ї, збереження репродуктивного здоров’я жінки, який включав в себе:

1. Тренінг-консультування з питань планування сім’ї (пацієнт-лікар).

2. Перегляд відео «Введення ВМС», «Мінілапаротомія».

3.Практичний тренінг на фантомах по введенню та вилученню ВМС, нанню міні-лапаротомії.

Майстер-клас відвідали 30 студентів.

Майстер-клас проводили: доцент Бирчак І.В., асистент Маринчина І.М., асистент Гошовська А.В.

За результатами голосування журі визначені призери, які були нагороджені грамотами. Кожен переможець та учасник майстер-класу з питань планування сім’ї, збереження репродуктивного здоров’я жінки отримав посібник «Сучасні аспекти планування сім’ї » та методичний матеріал (колесо медичних критеріїв прийнятності для використання контрацепції і карта «Алгоритм оцінки пацієнток»).



ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології   

на 2016 рік

12 січня Всесвітній день боротьби проти рака.

Публікація на тему: Рак шийки матки - не вирок, а діагноз!

Підготовили статтю: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Печеряга.

Вівторок, 12 січня 2016 12:04

Рак шийки матки є найбільш розповсюдженою пухлиною у жінок репродуктивного віку. Пік захворюваності припадає на 45-55 років. В останні роки значно зросла захворюваність молодих жінок у віці 18-35 років.

Цей вид раку розвивається з таких передпухлинних захворювань як, зокрема, дисплазія епітелію шийки матки. На початковій стадії раку вражається лише поверхневий епітеліальний шар шийки матки. Ця стадія може тривати місяці і, навіть, роки. Однак, якщо захворювання не лікувати, відбувається перехід до наступної стадії - інвазивного раку шийки матки. Пухлина, в цьому випадку, поширюється на глибокі шари шийки матки і/або на сусідні тканини чи органи.

Якщо, жінка помирає від раку матки,

то хто ще, крім раку, винен в її смерті?

Дж. Камєрон

Увага! Щорічно в Україні реєструється біля 5 тис. нових випадків раку шийки матки, кожна 4-5 хвора - в запущеній стадії.

ЧИННИКИ РИЗИКУ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ:

• Ранній початок статевого життя ( 14-17 років): в цей період життя епітелій шийки матки ще не дозрів і легко піддається фізичному, хімічному та інфекційному впливам;

• Часта зміна статевих партнерів: зростає ризик інфікування, особливо вірусами папіломи та імунодефіциту людини;

• Аборти і пологи в молодому віці: відбувається травматизація шийки матки, високий ризик виникнення хронічних запальних процесів;

• Захворювання, які передаються статевим шляхом (папіломавірус, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, гонорея та ін.);

• Тютюнопаління: жінки, що палять, на рак шийки матки хворіють у два рази частіше за інших;

• Недотримання правил особистої гігієни.

Пам'ятайте! Дисплазія і ранній рак шийки матки перебігають безсимптомно. Ці утворення можна виявити тільки при лікарському огляді та цитологічному дослідженні.

При інвазивному раку починають з'являтися симптоми: кровотечі після статевого акту і в міжменструальний період, виділення зі статевих шляхів. Менструації можуть бути більш рясними.

Увага ! Біль та неприємний запах це вже пізні симптоми!

Кожна жінка з 18 років, а також та, що вже розпочала статеве життя, повинна бути оглянута гінекологом щорічно (при цьому бажано, щоб жінка обстежувалась у одного і того ж спеціаліста). Огляду потребують також жінки, яким виконана надпіхвова ампутація матки чи її тотальне видалення.

Лікар оглядає шийку матки і піхву в дзеркалах, при потребі - за допомогою спеціального приладу - кольпоскопу. При огляді лікар зобов'язаний взяти у Вас мазок із шийки матки для цитологічного дослідження. Цитологічний мазок - простий, безболісний тест для виявлення атипових (ракових) клітин. Найкраще обстеження проводити через 2 тижні після першого дня останньої менструації. Цей аналіз проводиться незалежно від того, виявив чи ні лікар патологію шийки матки. При потребі гінеколог може взяти біопсію (маленький шматочок тканини шийки матки) для гістологічного дослідження. Увага! Обов'язково особисто поцікавтесь результатами аналізів!

При дисплазіях і початкових формах раку шийки матки можливе амбулаторне лікування, органозберігаючі операції. Після такого лікування жінка може народжувати дітей.

При інвазивних формах раку шийки матки лікування необхідно проводити в спеціалізованих медичних установах.

Після лікування необхідно регулярно обстежуватись у онкогінеколога, щоб не пропустити рецидиву захворювання.

ТИПОВІ ПОМИЛКОВІ СУДЖЕННЯ:

„Мені страшно, що буде боляче"

Багато жінок вважають цитологічне обстеження болючим. Забір матеріалу спеціальною щіточкою триває секунди і спричиняє мінімальні неприємні відчуття. Кольпоскопічне обстеження проводиться без больових відчуттів.

„Я боюся, що у мене знайдуть рак"

Будь-яку проблему краще вирішувати раніше. Так Ви отримаєте більше шансів не тільки одужати, але й зберегти репродуктивну функцію.

„Я соромлюся огляду у гінеколога"

Раніше чи пізніше до лікаря все одно доведеться звернутись, але час буде втрачено, а здоров'я не повернеш. Рак шийки матки - це не тільки трагічно, але й, у наш час, непристойно.

„Я жінка похилого віку. У мене давно немає місячних і нічого не турбує".

Це не аргумент. На жаль, ймовірність захворіти в похилому віці значно більша. У жінок, що не живуть статевим життям, скарги при наявності раку шийки матки довго не проявляються.

„Я стара. Навіщо лікуватись?"

"Веди себе розсудливо - серед тисяч людей лише один помирає своєю смертю. Всі інші гинуть внаслідок безглуздого способу життя"

філософ Маймонід

Ви ніколи не будете старою для своєї родини. Рання діагностика і своєчасне лікування дадуть Вам можливість прожити ще багато років. Турбуйтесь про свою родину!

Пам'ятайте, навіть найупертіші пацієнтки приходять до лікарів, коли пухлина починає нагноюватись, розпадатись і кровоточити, але тоді нам набагато важче їм допомогти, або й взагалі - неможливо.

За своє здоров'я відповідальність повинна нести сама жінка. При правильному і адекватному лікуванні передракових захворювань - 100% гарантія одужання!



08 березня —  Міжнародний жіночий день.

Публікація на тему: Забезпечення якості життя жінки в період дефіциту статевих гормонів

Матеріал підготувала: завідувач кафери акушерства, гінекології та перинатології, д.мед.н.,

професор, Кравченко О.В.


Забезпечення якості життя жінки в період дефіциту статевих гормонів

На початку ХХІ століття люди віком старше 65 років складають 10-16%.

В 20-ті роки ХХІ століття – прогнозується зростання цього показника майже вдвоє (20-30%).

При середньому віці настання менопаузи 51,4 роки жінки проводять в стані дефіциту статевих стероїдів близько третини свого життя. Даний період життя жінки носить назву клімактерію. Даний термін походить від грецького слова climacter — щабель драбини.

Виділяють 4 фази клімактерія:

1 фаза – гіполютеїнова – розвивається дефіцит прогестерону у період 35-45 років;

2 фаза – гіперфолекулярна – поглиблюється дефіцит прогестерону у 45-50 років;

3 фаза – гіпергонадотропна – характеризується дефіцитом естрогенів (45-55 років);

4 фаза – афолікулярна – припиняється функція яєчників, знижується рівень гонадотропінів , розвивається дефіцит андрогенів (55-65 років).

Гормональні зміни в менопаузі призводять до важких наслідків і навіть передчасної смерті. В даний період артеріальна гіпертензія у жінок зустрічається частіше на 20%, інфаркт міокарда розвивається частіше в 2 рази, а інсульт – в 3 рази. Збільшується частота виникнення цукрового діабету 2 типу частіше на 35-40%, ожиріння стає частіше в 1,5 рази.

Зниження рівня естрогенів і атрофія піхвового епітелію сприяє зменшенню рівня глікогена і, відповідно, зменшенню кількості лактобактерій. Внаслідок чого починає переважати змішана мікрофлора, pH піхвового середовища складає 6,5, розвивається вульвовагінальная атрофія і бактеріальний вагіноз: сухість, свербіж, дискомфорт, неприємний запах, атрофічний цистоуретріт.

Дефіцит естрогенів призводить також до розвитку постменопаузального остеопорозу – “мовчазного руйнівника” кісток.

Зважаючи на те, що замісна гормональна терапія протипоказана в 30-67 % випадках, негормональна терапія має бути спрямована на ліквідацію вазомоторних та урогенітальних порушень, серцево-судинних захворювань, цереброваскулярних порушень.

З вищевказаною метою стає зрозумілим необхідність використання препаратів, які містять магній, наприклад Біолектра Директ (300 мг іонів Мg) використовується 1 раз на день протягом 2 тижнів. Іони магнію забезпечують наступні ефекти: заспокійливий, седативний, судинорозширювальний, антиаритмічний, антитромботичний, антиатеросклеротичний, активує ферменти розщеплення глюкози, антацидний, жовчогінний, спазмолітичний, протисудомний, нейропротекторний, аналгезуючий.

Негормональна корекція наслідків дефіциту естрогенних гормонів здійснюється прийомом Клімактоплану Н по 1 таблетці 3 рази на день (таблетки приймають за півгодини до їди або через годину після їди, під язик). Це рослинний препарат, який включає в себе циміцифугу, воронець, сепію, Ігнацію, сангвінарію. Вищеозначені рослинні компоненти ефективно усувають вегетативні розлади, порушення серцевої діяльності, нормалізують судинний тонус, потенціюють дію гіпотензивної терапії.

Комплексний підхід до лікування урогенітальних наслідків дефіциту естрогенів здійснюється препаратом Фемінум інтима, який забезпечує ріст власної флори піхви та відновлення колонізаційної резистентності. Препарат призначається по 1 свічці 2 рази на тиждень. Препарат Фемінум інтима пригнічує розвиток бактерій, які призводять до бактеріального вагінозу, забезпечує ріст та розмноження власних лактобактерій, відновлює та зволожує слизову піхви, усуває сухість та дискомфорт.

Призначення препаратів Біолектра, Клімактоплан Н, Фемінум вирішує комплексну проблему корекції вегето-судинних, урогенітальних, обмінно-ендокринних порушень та дає можливість забезпечити якість життя жінок в період дефіциту статевих гормонів.


На кафедрі акушерства провели круглий стіл зі студентами

Вівторок, 05 квітня 2016 14:27
На кафедрі акушерства провели круглий стіл зі студентами

На кафедрі акушерства, гінекології та перинатології

асистент Гошовська А.В. провела круглий стіл зі студентами 6 курсу 2 групи на тему «Чи варто народжувати жінкам з рубцем на матці?».

Зі студентами було розібрано всі можливі ускладнення, які можуть виникнути у жінок з рубцем на матці під час наступної вагітності, пологів та післяпологового періоду. Відзначено, що повторна вагітність, яка виникла протягом 2 років після попереднього КР, супроводжується високим ризиком передлежання плаценти, відшарування плаценти та розриву матки при спробі вагінальних пологів після кесарського розтину. Найвищий ризик – вагітність протягом першого року після КР. Породілля після КР має бути проінформована щодо існуючих ризиків перед випискою зі стаціонару.

Жіноча консультація має забезпечити консультування та допомогу у підборі ефективного методу контрацепції.

Інформація

Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації 

Освіта Буковини » ВНЗ Буковини »
 На кафедрі акушерства провели круглий стіл зі студентами
Інформація
Вчора, 11:43

На кафедрі акушерства провели круглий стіл зі студентами

Категорія: ВНЗ Буковини

На кафедрі акушерства, гінекології та перинатології асистент Гошовська А.В. провела круглий стіл зі студентами 6 курсу 2 групи на тему «Чи варто народжувати жінкам з рубцем на матці?».
Зі студентами було розібрано всі можливі ускладнення, які можуть виникнути у жінок з рубцем на матці під час наступної вагітності, пологів та післяпологового періоду. Відзначено, що повторна вагітність, яка виникла протягом 2 років після попереднього КР, супроводжується високим ризиком передлежання плаценти, відшарування плаценти та розриву матки при спробі вагінальних пологів після кесарського розтину. Найвищий ризик – вагітність протягом першого року після КР. Породілля після КР має бути проінформована щодо існуючих ризиків перед випискою зі стаціонару.
Жіноча консультація має забезпечити консультування та допомогу у підборі ефективного методу контрацепції.


04 квітня —  Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему: Лікування атрофічного кольпіту у жінок в перименопаузальному періоді.

Матеріал підготувала: завідувач кафери акушерства, гінекології та перинатології, д.мед.н.,

професор, Кравченко О.В.

Середа, 06 квітня 2016 09:24
Лікування атрофічного кольпіту у жінок в перименопаузальному періоді

Вікові зміни в жіночій репродуктивній системі призводять до інволютивних,

дистрофічних тканинних порушень зокрема, розвитку атрофічного кольпіту. У гінекологічній практиці частота атрофічного кольпіту становить близько 40%. В перименопаузальному періоді дана патологія зустрічається у 21-25% жінок.

Причини виникнення і розвитку захворювання пов’язані з віковим дефіцитом естрогенних гормонів. Якщо рівень естрогену в крові починає знижуватися, то відбувається поступове потоншення епітелію піхви. Це призводить до значного зменшення клітин, що містять глікоген — основний поживний елемент для лактобактерій. Продуктом життєдіяльності лактобактерій є молочна кислота, яка підтримує кислотність середовища піхви. При зменшенні кількості глікогену відбувається поступове зникнення колоній лактобактерій. Як наслідок – рН піхвового середовища зростає, створюються умови для розвитку умовно-патогенної мікрофлори.

За результатами епідеміологічного скринінгу жінок віком від 40 до 71 року встановлено, що визначальною клінічною ознакою в перименопаузі є відчуття сухості у піхві. На думку ряду авторів цей симптом пов'язаний з порушенням кровообігу у стінки піхви, що сприяє розвитку атрофічних процесів на фоні естрогенного дефіциту не тільки слизової оболонки піхви, але і в судинних сплетіннях м’язового шару вагіни. Редукування судинної мережі веде до зниження тиску кисню в ній, зміні синтезу цитокінів і факторів росту. Синтез ендотеліального фактору росту стимулюється гіпоксією, що виникла в умовах естрогенного дефіциту. Саме внаслідок гіпоксії проявляється ангіогенез капілярної сітки, що призводить до розвитку великої кількості тонких капілярів, що обумовлює характерний вигляд піхвової стінки. Прогресуюча гіпоксія стінки піхви з часом призводить до виникнення характерних петехій.

Диспареунію при атрофічному вагініті також слід розглядати як наслідок гіпоксії піхвової стінки, а рецедивуючі піхвові виділення в умовах асептичного запалення пояснюються можливим виникненням лімфореї.

В терапії вікових дистрофічних процесів широко використовується гормонозамісна терапія. Однак, за даними деяких авторів, від 30% до 67% жінок не використовують замісну гормональну терапію в менопаузальному періоді, в перименопаузі – цей показник ще вище.

Негормональні лікувальні засоби, які використовуються у терапії атрофічного кольпіту мають бути спрямовані з одного боку на збереження рівня лактобацил, з другого – на покращення регенеторних можливостей епітелію піхви. Саме такі властивості і притаманні препарату Депантол.

Препарат Депантол містить хлоргесидін (16 мг) і декспантенол (100 мг), основа свічок - поліетиленоксид.

Препарат володіє не тільки антисептичною дією, але і стимулює регенерацію слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз, збільшує міцність колагенових волокон.

Депантол призначався по 1 супозиторію 2 рази на день протягом 20 днів. Лікування повторювали через 2 тижні, двічі в такому ж режимі протягом 10 днів.

Препарат Депантол у жінок з атрофічним кольпітом в перименопаузі забезпечує позитивну антисептичну дію та значну регенеративну активність етіпелію піхви, що обумовлює високу клінічну ефективність лікарського засобу.

Контроль за ефективністю проведеного лікування необхідно здійснювати  шляхом визначення рН вагінального вмісту, мікробіологічних та кольпоцитологічних досліджень.


04 квітня —  Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему: Здорова вагітність - здорова дитина

Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Печеряга С.В.

Середа, 06 квітня 2016 15:03
Здорова вагітність - здорова дитина

Вагітність — це ідеальний час для початку серйозної турботи про своє фізичне та емоційне здоров'я.

Коли ви вагітна, можна зробити багато чого, щоб ви та ваша дитина були здоровими. Рекомендації, які подаємо на цьому сайті, можуть видатися загальновідомими і банальними, але коли ви вперше дізнаєтеся, що вагітна, наплив інформації може спочатку збити з пантелику. Ви напевно насолодитеся щасливою вагітністю та народите здорову дитину, якщо будете слідувати декільком простим правилам:

«Здорова людина – найдорогоцінніше творіння природи»

Томас Карлейль

1. Почніть допологове спостереження на ранньому терміні вагітності

Грамотне допологове спостереження робить істотний вплив на здоров'я вашого малюка. Краще вибрати лікаря на ранньому терміні, щоб за місяці очікування вам вдалося побудувати теплі, довірчі відносини і підготуватися до пологів. Навіть якщо немає можливості самій вибрати лікаря-гінеколога, ви можете налагодити тісний контакт з конкретним лікарем або акушеркою в період допологового спостереження.

2. Правильно харчуйтеся під час вагітності

Хоча немає необхідності їсти більше в період вагітності, дуже важливо дотримуватися добре збалансованої і здорової дієти. Багато жінок виключають певні продукти з раціону, але завжди є можливість замінити їх на інші, що представляють таку ж харчову цінність. Переконайтеся, що ваш раціон включає овочі і фрукти, вуглеводи (віддавайте перевагу цільнозерновим культурам з високим вмістом харчових волокон), а також білки, які містяться в яйцях, горіхах, рибі, м'ясі і бобових, не забувайте щодня вживати молоко і молочні продукти.

3. Приймайте фолієву кислоту та їжте рибу

Єдиною вітамінною добавкою, яка вважається дійсно необхідною, є фолієва кислота або фолат. Цей елемент здатний запобігти спинномозковій грижі та інші дефекти нервової трубки у дітей. Спинномозкова грижа — це серйозна вроджена вада. Вона утворюється, коли трубка, що вміщає спинний мозок, не закривається повністю. Такий стан може сприяти розвитку важких проблем зі здоров'ям. Усім жінкам, які планують вагітність, лікарі рекомендують обов'язково приймати 400 мкг фолієвої кислоти щоденно з часу можливого зачаття і протягом перших трьох місяців вагітності. Також ви можете збільшити прийом фолієвої кислоти, змінивши раціон харчування. Фолат міститься в багатьох різноманітних продуктах, особливо в овочах і в збагачених поживними речовинами злакових пластівцях для сніданку. Залізо і кальцій також необхідні вашій дитині. Ці елементи в основному можна отримати з їжі. Деякі дослідження доводять, що риб'ячий жир, що містить жирні кислоти Омега-3, робить благотворний вплив на вагу дитини при народженні, на розвиток центральної нервової системи плоду на пізньому терміні вагітності, а також зменшує ризик розвитку прееклампсії. Жирні сорти риби містять білок, мінеральні речовини, вітамін D і поліненасичені жирні кислоти Омега-3, яких так потребує дитина. Однак подібна риба може містити ртуть та інші шкідливі речовини. Тому медики рекомендують вживати в їжу такі сорти жирної риби, як оселедець, скумбрія, лосось або сардини не частіше двох разів на тиждень. Інші сорти можна їсти за бажанням. Якщо Ви не любите рибу, приймайте риб'ячий жир у вигляді вітамінної добавки. Вибирайте варіант без ретинолової форми вітаміну А, який не рекомендований під час вагітності.

4. Регулярно займайтеся гімнастикою

Фізичні вправи допоможуть підтримувати м’язи у тонусі та зміцнювати їх, що полегшить виношування та народження дитини. Також фізичне навантаження допоможе вам швидко повернути форму після народження малюка. Вагітні жінки, які звикли активно займатися спортом, можуть продовжувати заняття при хорошому самопочутті та відсутності протипоказів. Якщо тільки вид спорту не несе ризик падінь і ударів. Більш спокійні заняття, такі як ходьба пішки, плавання, аква-аеробіка і йога теж дуже корисні. Але варто прислухатися до свого тіла – немає потреби перегинати палку, особливо, якщо ви і до вагітності не надто займалися фізичними вправами. Не рекомендується завзято переходити на новий жорсткіший режим вправ, якщо раніше такий вид діяльності не був для вас типовим.

6. Обмежте вживання алкоголю

Найбезпечніший варіант – це не вживати алкоголь під час вагітності взагалі, щоб гарантувати здоров’я вашої дитини. Так як алкоголь, який ви п'єте, стрімко проникає в плід через кровотік і плаценту, краще зовсім відмовитися від спиртного, або, принаймні, дуже уважно стежити за кількістю випитого. Жінки, що регулярно вживають алкоголь, знаходяться в групі ризику по розвитку алкогольного синдрому плода та широкого спектру порушень.

7. Обережніше з кофеїном

Кава та чай діють як м'які стимулятори. І, хоча дослідження повністю не завершені, вчені побоюються, що дуже велика кількість кофеїну може призвести до народження маловагової дитини або підвищити ризик викидня.  Слід обмежити кількість кофеїну, яку ви споживаєте на день, але цілком відмовлятися від нього не потрібно. І хоча досі достовірно невідомо, чи безпечно вживати кофеїн під час вагітності, більшість медиків вважають, що найкраще під час вагітності – не вживати більше, ніж 200 мг кофеїну на день. Замініть його на каву без кофеїну, чай, фруктові соки, особливо в першому триместрі. Кращою альтернативою є стакан мінеральної води з лимоном або лаймом.

8. Киньте палити

Жінки, що палять наражають себе величезному ризику невиношування, передчасних пологів, завмерлої вагітності і внутрішньоутробної смерті плода. Куріння протягом першого триместру збільшує ймовірність народження дитини з «заячою губою» і «вовчою пащею». Постарайтеся кинути палити до зачаття дитини. Чим менше ви будете палити, тим більш здоровим народиться ваш малюк. Ознайомтеся з докладними порадами на тему як кинути палити під час вагітності.

9. Частіше відпочивайте

Втома, яку ви відчуваєте в першому і третьому триместрі вагітності, мовою тіла означає «мені потрібен відпочинок». Дрімота в середині дня може здаватися недоступною розкішшю, але зараз найголовніше — здоров'я матері і дитини. Якщо ви не можете заснути, принаймні, приляжте і відпочиньте в зручній позі півгодини або більше. Якщо ви страждаєте від болю в спині, спробуйте масаж, водні заняття для вагітних або спеціальні вправи для спини. Фізичні вправи і релаксація допоможуть вирішити проблеми з безсонням, викликані стресом. Застосовуйте техніки релаксації, показані при вагітності, такі як йога, пілатес, глибоке дихання і масаж. Вибирайте заняття, які проводяться спеціально для вагітних.

04 квітня —  Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему: Чим ми завинили перед лелеками?

Матеріал підготувала: кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ
Бирчак Інна Володимирівна.
Середа, 13 квітня 2016 09:45
Чим ми завинили перед лелеками?

Основою демографічних і економічних перспектив країни є репродуктивне здоров’я населення,

яке сьогодні означає не тільки відсутність захворювань репродуктивної системи, а й повне фізичне і соціальне благополуччя. І хоч показники офіційної статистики безпліддя в світі не є високими (2,8–3 %), соціологічні опитування свідчать, що з безпліддям стикаються 10–15% сімей. В останні роки в Україні питання безпліддя набуває загрозливого характеру. За даними тієї ж статистики близько 20% подружніх пар не можуть мати дітей. Як відомо, безплідною вважається пара, яка не приймає протизаплідних засобів і не може зачати дитини протягом року.

Основні причини безпліддя:

1. Однією з головних причин безпліддя є хронічні запальні захворювання статевих органів - як у чоловіків, так і у жінок специфічної та неспецифічної етіології.

2. Ендокринні порушення (проблеми з овуляцією, викликані дисгормональними впливами, є причиною третини випадків жіночого безпліддя).

3. Пухлини та аномалії розвитку матки. Будь-які утворення, що деформують порожнину матки, діють по принциму внутрішньоматкової спіралі, не дозволяючи яйцеклітині прикріплятися до ендометрія. До подібних захворювань відносять поліпи слизової оболонки матки, міому матки, а також вроджені стани - сідловидну, дворогу матку, матку з неповною перегородкою тощо.

4. Ендометріоз – це наявність тканини ендометрія, що функціонує (залоз та строми) поза порожниною матки. Безпосередніми причинами безпліддя при ендометріозі є аномалії перитонеальної рідини, порушення індексів співвідношення гормонів, оклюзія фаллопієвих труб, повна ізоляція яєчників периоваріальними спайками, пряме пошкодження тканини яєчників.

5. Імунологічні фактори: вторинний імунодефіцит, антиспермальний (і, взагалі, антигаметний) імунний конфлікт, підвищений ступінь гістонесумісності між подружжям.

6. Психогенне безпліддя. Інколи жінки, як і проходять лікування, важко переживають цей стан. Стреси, переживання, відчуття неповноцінності і самотності постійно діють на психіку і в результаті самі можуть стати причиною безпліддя.

7. Ідіопатичне безпліддя (безпліддя неясного генезу). Якщо немає жодної причини безпліддя, а вагітність все таки не настає, то в такому випадку говорять про ідіопатичне безпліддя.

Сьогодні, в силу тих чи інших обставин, ми стаємо заручниками ситуації, коли не можемо вплинути на власне репродуктивне благополуччя. Проте, останнім часом спостерігається глобальне зниження репродуктивної здатності популяції, причини якої полягають в особливостях способу життя Людини Індустріальної. Тут і наслідки тотального захоплення лікарськими препаратами (за потребою та без неї), і наша горезвісна екологія, і аж ніяк не здоровий спосіб життя тощо. Не останню роль відіграє й загальне ослаблення генофонду населення, викликане, як це не парадоксально, успіхами медицини та підвищенням рівня життя.

Отже, фактори, що впливають на репродуктивну функцію охоплюють значно ширше коло проблем. Так, вік, мабуть один з найважливіших факторів, який знижує ймовірність зачаття й виношування дитини. Як відомо, фертильність жінок починає стрімко падати після 35 років. Тому, будуючи кар'єрну драбину, панянкам не слід забувати, що кожна її сходинка – це, можливо, зменшення шансів зачати дитину.

Певну роль на сьогодні (більшу, ніж нам здається) відіграє модель харчування. Кількість жиру в організмі жінки може вплинути на її фертильну здатність. Причиною безпліддя може стати надмірно мала або надлишкова вага. Знижений вміст жиру в організмі спортсменок і непрофесійних фанаток спорту може призвести до порушення менструального циклу. Аналогічно, до безпліддя схильні жінки з розладами харчової поведінки – анорексією або, навпаки, булемією, оскільки вказані стани призводять до порушення балансу жіночих статевих гормонів.

Фактор роду діяльності та способу життя також грають важливу роль в стані репродуктивного здоров'я. Робота в несприятливих умовах, тривалий вплив хімікатів і токсичних речовин, радіація і дія високих температур можуть вплинути на фертильність. Завзяті курці, що викурюють більше пачки сигарет на день, кавомани і любителі спиртного також ризикують своїм майбутнім батьківством. Цікаво, що серед курців порушення плідності спостерігається у 60,3 % випадків (в осіб, які не палять, - лише у 19,7 %), у чоловіків, які зловживають алкоголем, - у 46,3 %.

Останнім часом вчені все частіше приходять до думки про те, що бездротові пристрої не такі вже й безпечні для здоров’я людини і навколишнього середовища, як це прийнято вважати. Wi-Fi мережі звинуватили в тому, що вони провокують депресію, розвиток пухлин мозку, чоловіче безпліддя. Кваліфікованих інженерів такі відкриття не дивують. Дивує їх, швидше, той факт, що про це заговорили тільки зараз – адже мобільні телефони, бездротові ігрові консолі та мікрохвильові печі, що прийшли в наше повсякденне життя ще раніше, ніж Wi-Fi, мають такий же вплив на людину і на навколишнє середовище. Проблема полягає не в самій наявності радіохвиль, а в тому, що сьогодні їх аж надто багато. Крім того, випромінювання від них не постійне, а імпульсне, а короткі й часті «сплески» завдають більшої шкоди, ніж стабільне випромінювання.

Експерти з Управління контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів впевнені, що вживання мінеральної води з біологічно активними добавками, продуктів, що містях генетично модифіковані організми, велику кількість консервантів, барвників, стабілізаторів тощо становлять реальну небезпеку для репродуктивного здоров'я населення.

Аби лелеки частіше гостили в наших оселях, не слід бути заручником сучасної моделі життя (безладні статеві контакти, надмірне захоплення комунікаційними мережами, «фаст-фудівське» харчування, шкідливі звички) і пам'ятати, що ми, і тільки ми, є господарями свого майбутнього.

04 квітня —  Всесвітній день здоров'я.

Публікація на тему: Контрацепція для жінок в післяпологовому періоді

Матеріал підготувала:  асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Аліса Гошовська.
Середа, 13 квітня 2016 14:43
Контрацепція для жінок в післяпологовому періоді

Акушери-гінекологи приймають рішення по післяпологовій контрацепції,

попередньо оцінивши потреби пацієнтки, ще протягом останнього триместру вагітності. Вибір методу контрацепції і час початку його використання для годуючої жінки є питаннями першочергової важливості. При цьому слід враховувати її особисті вподобання і спосіб життя. Ідеальною є ситуація, коли жінка проінформована по всіх альтернативних контрацептивних методах і може вибирати такий, що не впливає ні на лактацію, ні на здоров’я своєї дитини.

Контрацептивними методи за характером їх впливу на лактацію та дитину можна розділити на три категорії

  1. Методи переважного вибору, які не впливають ні на лактацію, ні на дитину, безпечні в будь-який час після народження: метод лактаційнної аменореї (МЛА); сперміциди, презервативи, діафрагми і ковпачки, негормональна внутрішньоматкова спіраль (ВМС), вазектомія у чоловіка, перев'язка маткових труб у жінки.
  2. Методи другого вибору (засоби цієї категорії містять прогестини): міні-піли; ін'єкції; імпланти; ВМС з прогестерону.
  3. Контрацептиви, не рекомендовані до використання при годуванні грудьми, оскільки містять естроген, здатний зменшувати вироблення молока: комбіновані оральні контрацептиви (КОК), контрацептивний пластир, вагінальні кільця.

Метод лактаційної аменореї вважається природним (біологічним) методом, що людство використовувало з давніх часів. Він базується на природному зниженні фертильності після пологів у випадку, якщо у жінки спостерігається аменорея і вона годує лише грудьми. З огляду на те,що в Україні проводиться протягом багатьох років політика ЮНЕСКО (ВООЗ) на підтримку грудного вигодовування, питання про метод контрацепції у більшості матерів має вирішуватися без особливих проблем, по крайній мірі, в період до 6 міс. після пологів. У більшості посібників ефективність МЛА оцінюється до 98% за умови, що дитина до півроку буде отримувати тільки материнське молоко (або при грудному годуванні, або при використанні молока зцідженого молоковідсосом). У той же час при виписці з пологового будинку кожній жінці рекомендовано обов'язкове використання засобів контрацепції після початку статевого життя (не раніше ніж через 6 тижнів після пологів) незалежно від характеру вигодовування дитини.

Крім того, є чимало прикладів, коли нічого не підозрюючи годуюча жінка дізнавалася про нову вагітністі ще до закінчення 6 міс. після попередніх пологів. Виявляється, що незважаючи на дотримання найважливішої умови — виключно грудного вигодовування дитини в період до 6 місяців — вагітність все одно настає. У 1986 р. Шейла Кіпплей розробила так звану концепцію «екологічного грудного вигодовування», більш жорстку форму МЛА. Для досягнення високої контрацептивної ефективності МЛА автор рекомендує дотримуватися наступних правил:

  • грудне вигодовування має бути єдиним джерелом їжі для дитини. Не можна використовувати готові молочні суміші, докорми і прикорм (до 6 міс.). Також виключено годування зцідженим (за допомогою молоковідсосу) молоком;
  • дитина повинна заспокоюватися тільки грудьми, без застосування пустишки або пляшечки;
  • годування повинні бути частими. Загальноприйняті стандарти МЛА: проміжок між годування не повинен перевищувати 4 годин протягом дня і не більше 6 годин вночі. Шейла Кіпплей рекомендує більш часте годування без дотримання графіка (за вимогою дитини);
  • малюк повинен спати з матір'ю, хоча б в одній кімнаті, якщо не в одному ліжку;
  • жінка не повинна відлучаться від дитини більше ніж на 3 години в день;
  • в короткі проміжки денного відпочинку малюк повинен знаходитися поряд з матір'ю;
  • у жінки не повинно бути менструації після 56 днів після пологів (кровотечі до цього терміну не мають значення).

За даними досліджень, при суворому дотриманні вище правил рівень контрацептивними невдач в період від народження до 6 міс становить 1% і в період перед першою після пологів менструацією — 6% (Kippley S., Kippley J., 1972).

Хоча перший післяпологовий цикл найчастіше ановуляторний, наступні цикли практично завжди овуляторні і свідчать про відновлення фертильності. Однак у деяких жінок грудне годування в деякій мірі зменшує фертильністі навіть при наявності овуляції. У більшості випадків при цьому відзначена надто коротка для збереження вагітності лютеіновая фаза.

Шийкова діафрагма. Використання цього контрацептиву має свої особливості. Так, якщо жінка користувалася діафрагмою перед вагітністю, то після пологів їй слід уточнити розмір у лікаря. Крім цього, підбір та введення діафрагми також повинен здійснювати фахівець. Надійність такого методу становить близько 80-85%. Перевагою є можливість постійного використання, однак наявність алергії на латекс, відсутність захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можливість розвитку токсичного шоку, необхідність догляду після кожного статевого акту зменшують популярність даного методу.

Цервікальний ковпачок надягають безпосередньо перед статевим актом. Надійність методу — 70-80%. Переваги та недоліки такі ж, як і у діафрагми. Підбирати колпачок повинен лікар. У даний час діафрагми і ковпачки використовуються дуже рідко.

Негормональная ВМC. Для більшості жінок застосування цього контрацептиву є безпечним варіантом. У той же час існує ряд випадків, коли теоретичний або доведений ризик переважає над перевагами використання даного методу або представляє неприйнятний ризик для здоров'я (термін після пологів від 48 год. до 4 тижнів, наявність запальних захворювань органів малого тазу і т.д.). Крім того, обов'язковою вимогою перед введенням ВМС є проведення обстеження на наявність ІПСШ і при необхідності відповідне лікування, що, природно, вимагає певних часових та матеріальних витрат, не завжди зручних для молодої матері.

Існуюча небезпеку експульсіі ВМС після введення, можливість виникнення запалення у місці введення, відсутність запобігання внутрішньо-маткової вагітності, ІПСШ, ВІЛ та інших захворювань, можливе посилення болючих явищ при менструації, неможливість введення при ерозії і дисплазія шийки матки, необхідність регулярної перевірки наявності спіралі кожен раз після місячних є факторами, які обмежують широке застосування даного методу.

Зростаюча в усьому світі популярність оральних контрацептивів пояснює бажання багатьох жінок, особливо що використовували цей метод до вагітності, запобігати вагітності за допомогою протизаплідних таблеток. Існують кілька аспектів щодо використання прогестеронвмісних оральних, ін'єкційних і внутрішньоматкових контрацептивів у годуючих жінок. Підставою для цього є гіпотеза про те, що отримані з молока матері гормони можуть циркулювати в крові немовлят у більш високій, ніж очікувалося, концентрації. Це пояснюється незрілістю ферментативних систем печінки, нирок, нездатністю до екскреціі гормонів, а також низькою здатністю білків плазми зв'язувати гормони, результатом чого є їх більш високий рівень в циркулюючої крові дитини. Крім того, слід враховувати, що абсорбція гормонів з грудного молока новонародженими — величина непостійна і залежить від віку. При дослідженні немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, матері яких приймали левоноргестрелвмісні оральні контрацептиви, було виявлено наступне. У віці 4 тижнів новонароджені не абсорбувли і не метаболізіровалли левоноргестрел, в 12 тижнів здатність метаболізувати гормони була вище в порівнянні з абсорбцією їх з материнського молока. І тільки з 24-тижневого віку ефективність абсорбції і метаболізму гормонів, одержуваних від матері, була однаковою. (Patel et al., 1994; Haider-man LD et al., 2002).

Сьогодні існують нечисленні дані щодо негативного впливу гормональних контрацептивів на немовлят, але в той же час немає доказів довготривалих досліджень, що свідчать про їх повну безпеку для організму дитини (Halderman, 2002). Фахівці Американського коледжу акушерів і гінекологів (American College of Obstetricians and Gynecologists, ACOG) при розробці рекомендацій щодо контрацепції для годуючих жінок використовували інформацію, представлену виробниками гормональних контрацептивів. В ній містилися дані про те, що дуже низький відсоток годуючих матерів використовують для своїх дітей виключно грудне молоко (більшість догодовують готовою молочною сумішшю), що автоматично знижує ймовірність і кількість попадання гормонів в молоко. Саме цим пояснюються рекомендації ACOG про можливе використання чисто прогестинових контрацептивів для годуючих жінок з високим ризиком раннього відновлення фертильності і настання позапланової вагітності .

Презервативи є одним з оптимальних методів контрацепції в післяпологовому періоді, оскільки не впливають на лактацію і новонародженого. При виборі презервативу рекомендують враховувати наступні фактори: наявність гіперчутливості до латексних протеїнів (як у жінок, так і у чоловіків), якість, розмір, форму, щільність кондома і використання любриканта. Презервативи є ефективним бар'єром від проникнення бактерій, вірусів і сперми. Використання латексних презервативів протипоказано тільки людям з гіперчутливістю або алергію на протеїни латексу. Внаслідок деякого дискомфорту, викликаного сухістю піхви (особливо в перші місяці після пологів) при використанні презерватива може потрібне використання додатково любрикантів. При застосуванні невідповідного любриканта ймовірність зниження бар'єрних властивостей зростає (на 7,7% при використанні любрикантом на масляній основі та на 10,8% при використанні слини). Часте застосування презервативів, що містять у складі любриканта ноноксинол-9, зумовлює розвиток епітеліальної деструкціі в піхві. Таким чином, потенційні подразнюючі ефекти ноноксинолу на слизову можуть підвищувати ризик зараження ІПСШ, включаючи ВІЛ, що вкрай небажано для годуючої жінки, оскільки протягом перших місяців після пологів слизова піхви найбільш вразлива для проникнення збудників інфекції.

Звичайний показник контрацептивних невдач при використанні чоловічих презервативів складає 15%, при цьому додаються відсотки як самого методу контрацепції, так і невдач під час його безпосереднього застосування (сковзання, пошкодження презерватива під час статевого акту). Крім того, внаслідок зниження чутливості при використанні даного методу, часто чоловік одягає презерватив безпосередньо перед самою еякуляція, повністю орієнтуючись на свою здатність контролювати цей процес, що в результаті знижує контрацептивну ефективність цього методу. Доведено, що перед сім’явиверженням куперова залоза виділяє слизьку прозору рідину, призначену для підтримки життєздатності сперматозоїдів і нейтралізації кислотності в сечівнику, яка може містити певну кількість рухливих сперматозоїдів.

Саме використання сперміцидів дозволяє жінці, незалежно від можливості партнера, здійснювати контроль над дітонародженням. При цьому частина сперміцидів характеризуються практично повною відсутністю протипоказань, не впливають на лактацію і новонародженого, і часто дозволяють вирішити проблеми сухості піхви.

На сьогоднішній день широко відомим місцевим вагінальним контрацептивом сперміцидної дії з доведеною ефективністю є бензалконію гідрохлорид, що випускається під торговою назвою Еротекс. Доцільність і ефективність використання Еротекса для годуючих жінок підтверджено Центром планування сім’ї Інституту Педіатрії, Акушерства та Гінекології України. Це пояснюється такими його позитивними характеристиками (Михальчук Н.А., 2001):

  • препарат не проникає в кров і грудне молоко;
  • не порушує природню мікрофлору піхви;
  • не впливає на гормональний фон організму жінки та дитини;
  • є місцевим антисептиком;
  • володіє додатковим зволожуючим ефектом;
  • знижує ризик винекнення ІПСШ;

Еротекс, володіючи високою дифузійного здатністю, покриває слизову піхви захисною плівкою, уповільнює рухову здатність сперматозоїдів і згодом викликає їх руйнування. Контрацептивна дія бензалконію хлориду по своїй ефективності можна порівняти з дією ВМС і протизаплідних таблеток і досягається за рахунок негайного обмеження рухливості і швидкого руйнування сперматозоїдів, плівкоутворюючий здатності препарату, коагуляція цервікального слизу (Левріе М., 1980; Вовк І.Б., 2000).

Важливими особливостями Еротексу є його нездатність проникати в кров, оскільки він не всмоктується через слизову піхви. Препарат утворює плівку на його стінках, а потім виводиться з нормальними фізіологічними виділеннями або змивається чистою водою. Сперміциди на основі бензалконію хлориду мають виражені антисептичні властивості, знижують ризик виникнення ІПСШ. Дослідним шляхом було доведено, що до нього чутливі стафілококи, гриби роду Candida, та інші збудники. У той же час Еротекс не впливає на нормальну сапрофітную флору піхви (Watts DH, Rabe L. et al., 1999). Обмеженнями до застосування сперміцидів на основі бензалконію хлориду є підвищена чутливість до компонентів, що входять до складу препарату, наявність гострих запальних захворювань статевої системи, а також випадки загострення хронічних запальних захворювань або виявлення диспластичних змін епітелію піхви, шийки матки. У таких випадках не рекомендується контрацепція Еротексом до зменшення проявів основних клінічних симптомів захворювання.
Еротекс випускається у формі вагінальних супозиторіїв, з додаванням ефірних масел троянди, лаванди або лимона.
При застосуванні Еротексу необхідно пам'ятати, що ефективність контрацептивної дії залежить від бажання жінки дотримувати деяких правил:

  • свічку слід вводити глибоко в піхву в положенні лежачи за 5 хв до статевого акту;
  • протягом 2 години до і після статевого акту з гігієнічною метою використовувати тільки чисту воду. Не слід використовувати мило для туалету статевих органів і проводити спринцювання піхви.
  • 1 свічку Еротекс використовувати на 1 статевий акт.

Основними перевагами сперміцидів перед гормональними і внутрішньоматковими засобами є відсутність системного впливу на організм жінки. Сперміциди показані для використання в будь-який період сексуальної активності годуючих матерів, дівчатам-підліткам, жінкам пізнього репродуктивного віку і перименопаузі; їх застосування безпечно протягом тривалого періоду часу.

16 квітня —  Міжнародний день сім'ї.

Публікація на тему: Майбутнє варто планувати

Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Ірина Маринчина.
Четвер, 14 квітня 2016 09:06
Майбутнє варто планувати

Будь-якій розсудливій людині зрозуміло, що найкращим методом запобігання вагітності

у дівчаток-підлітків є утримання від сексуальних контактів. Проте дійсність така, що майже кожна десята мешканка України починає сексуальне життя у віці до 14 років. Незважаючи на активну роботу лікарів, педагогів, релігійних діячів, що пропагують сексуальні норми поведінки, здоровий спосіб життя та основи планування сім'ї, більшість молодих жінок до 20 років вже мають досвід сексуальних контактів.

Анкетування старшокласників у різних регіонах свідчить про те, що 67% дівчат спокійно ставляться до ранніх позашлюбних статевих зносин. У кожної четвертої сексуально активної дівчинки-підлітка немає постійного статевого партнера. Сексуальна активність підлітків викликала відродження з небуття такого небажаного явища, як "юне материнство". Коефіцієнт народжуваності у 15-19-річних сучасниць в 25 рази вище такого 30 років тому. Щорічно кожна 10-а новонароджена дитина в Україні з'являється на світ у матерів молодше 15 років і найчастіше поза шлюбом, а вагітність у 19% дівчат виникає в результаті першого в їхньому житті незахищеного статевого акту.

Випадкові статеві контакти (часто в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння) на тлі збереження сексуальної безграмотності підлітків виявляються основною причиною зростання у них частоти захворювань, що передаються статевим шляхом. В останні роки відзначається прогресуюче збільшення захворюваності на сифіліс, гонорею, хламідіоз, вірусними інфекціями, СНІДом.

Небагато батьків здатні визнати той факт, що їх дитина-підліток займається сексом. Коли приходить час розмови з підлітками про секс, до початку їх статевого життя, основна бесіда повинна стосуватися необхідності використання контрацепції. Підлітки і секс — вибухове поєднання.

Заохочуйте помірність

Неважливо, чи налаштовані Ви проти дошлюбного сексу, або просто хочете відкласти секс до того часу, коли ваш син чи донька стане дорослішим — поясніть свої переживання підлітку. Якщо ви поділитеся своїми переконаннями, вашій дитині буде легше зрозуміти і прийняти ваші цінності. Стриманість також може врятувати вашого підлітка від емоційних стресів, пов’язаних з розривом дружніх відносин. Нагадайте дитині, що існує багато способів показати свої почуття тому, кого любиш, і для цього необов’язково займатися сексом.

Обговорюйте методи контрацепції

Дуже важливим життєвим навиком для кожного є розуміння методів контрацепції. Неважливо, чи вирішить підліток зайнятися сексом або почекати до повноліття, упевніться, що він / вона знає, як запобігти вагітності або захистити себе від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Обговоріть з підлітком:

  Презервативи. Постійне і правильне використання презервативів — найбільш ефективний спосіб захисту сексуально активних підлітків від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Презервативи також допомагають запобігти вагітності. Переконайтеся в тому, що підліток розуміє важливість питання, і завжди буде використовувати презервативи під час сексу.

Контрацептивні засоби. Поясніть підлітку, що лікар повинен провести консультування, ознайомитися з медичною документацією, провести при необхідності гінекологічне обстеження й розповісти про переваги й недоліки того чи іншого виду протизаплідних засобів. Переконайтеся в тому, що підліток розуміє, що протизаплідні засоби не замінюють презервативи. Вони просто запобігають від вагітності, але не захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

  Екстрені протизаплідні засоби. Поясніть підлітку, що протизаплідні засоби краще застосовувати до заняття сексом. Хоча екстрена контрацепція, така як, наприклад, ранкова таблетка після сексу може допомогти запобігти вагітності, якщо підліток не подумав про це заздалегідь або ж якщо не спрацювали інші протизаплідні засоби.

Не бійтеся, що розмови з підлітком про протизаплідні засоби підштовхнуть його до заняття сексом. Незалежно від того, піднімаєте ви цю тему чи ні, підліткам все одно цікаві теми сексу і контрацепції. Своєю відкритістю та щирістю ви навпаки допоможете їм приймати усвідомлені рішення і діяти відповідально, коли прийде час зайнятися сексом, будь то зараз або роками пізніше.

Якщо ви не знаєте, як розповісти синові чи дочці про засоби контрацепції, зверніться до лікаря за допомогою. Фахівець може порадити вам, як правильно поговорити з підлітком і точно відповісти на питання про контрацептиви.

Культивуйте відповідальну поведінку

Підліткам може не вистачати зрілості і досвіду, щоб правильно і доцільно використовувати певні види контрацепції. Неважливо, який із засобів контрацепції вибере ваш підліток, поясніть необхідність регулярного відвідування лікаря і розгляньте способи, за допомогою яких можна зробити використання засобів контрацепції регулярним, наприклад, приймати протизаплідні таблетки після чищення зубів ввечері. Переконайтеся в тому, що ваша дочка знає, що робити, якщо пропустить прийом таблеток або ж якщо запідозрить, що вагітна.

Якщо підліток думає про те, щоб почати статеве життя, ви можете дати йому практичні поради, наприклад, носити презервативи в гаманці або сумочці. Поясніть підлітку, що вживання алкоголю і наркотиків може вплинути на його або її судження і збільшить ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Розмовляти з підлітками про секс нелегко. Але під вашим керівництвом вони зможуть зробити свідомий вибір і зберегти сексуальне здоров’я. Зміна ситуації можлива тільки при вдосконаленні системи надання спеціалізованої освітньої та лікувальної допомоги дітям і підліткам. У цьому зв'язку важливим завданням лікарів, педагогів, соціальних працівників є підвищення інформованості молоді про сучасні засоби попередження вагітності, шкоду переривання вагітності, зміну ризикованої  поведінки.


16 квітня —  Міжнародний день сім'ї.

Публікація на тему: Паління до і під час вагітності

Матеріал підготувала:асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Печеряга.
Четвер, 14 квітня 2016 09:13
Паління до і під час вагітності

Поспішаємо Вам нагадати про наслідки куріння до і під час вагітності.

Причому для майбутньої дитини небезпечне не лише паління мами, а й куріння майбутнього батька. Багато жінок навіть не замислюються над тим, наскільки паління шкідливе. А якщо Ви все ще не вірите,  пропонуємо Вам 10 наукових фактів про паління до і під час вагітності.

1. Паління зменшує плідність як чоловіка, так і жінки. Якщо стаж паління 5 років – здатність жінки до зачаття знижується на 14%, а чоловіків – на 11%.

2. Із чоловічого організму нікотин виводиться швидше, ніж із жіночого – приблизно за 3 місяці. Якщо плануєте вагітність, кинути палити потрібно заздалегідь, причому не лише жінці, а й чоловікові.

3. У жінок-курців перебіг вагітності складніший, ніж у тих, хто ніколи не палив або кинув ще до зачаття. Ранній токсикоз, гестоз, варикоз, закрепи та запаморочення – наслідок паління до вагітності і під час неї.

4. В організмі жінки-курця швидше руйнується вітамін C і виникає його дефіцит. Як результат, порушення обміну речовин, зниження імунітету, депресія й втома.

5. Паління жінки в період зачаття у 8-10 разів збільшує ризик самовільного викидня, передчасних пологів.

6. У сім’ях, де палять один або обоє батьків, діти в 2 рази частіше хворіють на запалення легень, на бронхіт й астму та в 6 разів частіше – шлунково-кишковими захворюваннями.

7. Через паління звужуються кровоносні судини і порушується насичення крові киснем. Зокрема це небезпечно при вагітності, адже для правильного розвитку плода необхідна достатня кількість кисню в крові матері. Тютюнопаління призводить до порушень кровообігу в організмі. Це - основна причина часткової блокади притоку крові до мозку дитини.

8. У дівчаток, чия мама палила під час вагітності, у майбутньому частіше виникає безпліддя.

9. Діти мам, які палили під час вагітності, народжуються з недостатньою вагою та слабкими легенями.

10. Дослідники з Каролінського інституту (Стокгольм, Швеція) в результаті дослідження, що тривало 33 роки, з'ясували, що у тих дітей, чиї мами випалювали перед їх народженням більше 10 сигарет на день, ризик цукрового діабету зростав у 4,5 рази, ожиріння був на 34-38% вище, ніж у тих дітей, чиї мами не палили. Ці хвороби проявлялися в підлітковому віці. Лікарі вважають, що паління чинить токсичну дію на плід і викликає дефіцит харчування. Тому у дитини розвивається схильність до накопичення жиру.

Відмовитися від згубної звички нелегко, навіть якщо вона загрожує здоров'ю. Але потяг до нікотину може пересилити страх за дитину. 
У такому випадку не варто боротися з палінням наодинці. Необхідно звернутися по допомогу до медиків, заручитися підтримкою і розумінням близьких, поцікавитись у знайомих, як їм вдалося кинути палити. Це буде найкращим подарунком для дитини. Бажано відмовитися від цигарок заздалегідь, перш ніж настане вагітність.

Тож, запалюючи чергову сигарету, пам’ятайте, що паління батьків під час вагітності не лише негативно впливає на малюка ще в зародку, а й проявляється вже в дорослому житті дитини, створюючи зовсім непотрібні проблеми зі здоров'ям.






2015

ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології  

на вересень

Публікація на тему: Добровільна хірургічна стерилізація - трубна оклюзія

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Олена Кравченко.

Трубна оклюзія – це хірургічне блокування прохідності маткових труб з метою перешкоджання злиття сперматозоїда та яйцеклітини, тобто заплідненню.

МЕТОДИ:

• міні-лапаротомія;

• лапароскопія.

МЕХАНІЗМ ДІЇ:

Блокування фаллопієвих труб (їх перев'язування, перерізування чи використання скобок, кілець або електрокоагуляції), внаслідок чого запліднення яйцеклітини стає неможливим.

ПАЦІЄНТКА ПОВИННА ЗНАТИ:

Пацієнтка має право змінити своє рішення у будь-який момент до процедури.

Пацієнтку не можна спонукати до згоди на проведення добровільної стерилізації.

Пацієнтка повинна написати заяву або підписати стандартну форму добровільної згоди на процедуру до початку операції.

Згода чоловіка не є обов'язковою умовою.

Трубна оклюзія ефективна з моменту завершення операції.

Менструації залишаються такими ж, як і раніше. Якщо до операції використовувався гормональний метод, особливо КОК і КІК, то обсяг і тривалість менструацій після операції можуть збільшитися.

Не захищає від ІПСШ та ВІЛ. Якщо хтось із партнерів підлягає ризику зараження цими захворюваннями, необхідно використовувати презервативи після трубної оклюзії.

ПЕРЕВАГИ:

Контрацептивні:

  • висока ефективність (0,5 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);
  • негайна ефективність;
  • постійний метод;
  • не впливає на грудне вигодовування;
  • не пов'язаний зі статевим актом;
  • підходить пацієнткам, для здоров'я яких вагітність є серйозною небезпекою;
  • це хірургічне втручання, яке зазвичай виконується під місцевою анестезією;
  • відсутність довготривалих побічних ефектів;
  • не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів яєчниками).

Неконтрацептивні:

  • може сприяти зниженню ризику розвитку раку ендометрію.

НЕДОЛІКИ:

  • метод незворотний;
  • пацієнтка згодом може шкодувати про своє рішення;
  • невисокий ризик ускладнень (ризик зростає у разі використання загальної анестезії);
  • короткочасний дискомфорт/біль після операції;
  • необхідна участь кваліфікованого лікаря, який володіє методикою;
  • необхідність спеціального обладнання;
  • не захищає від ІПСШ, ВІЛ.

ЖІНКИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ СТЕРИЛІЗАЦІЮ

  • жінки репродуктивного віку;
  • жінки з будь-якою кількістю пологів в анамнезі;
  • жінки, які впевнені, що вони досягли бажаної кількості дітей;
  • жінки, які хочуть використовувати високоефективний постійний метод запобігання вагітності;
  • жінки, для здоров'я яких вагітність є серйозною загрозою;
  • жінки після пологів;
  • жінки після аборту;
  • жінки, які добровільно і свідомо дають згоду на процедуру;
  • ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД жінки репродуктивного віку, які виконали репродуктивні плани та жінки, стан здоров’я яких не дозволяє народжувати.

ЖІНКИ, ЯКІ НЕ ПОВИННІ ВИКОРИСТОВУВАТИ СТЕРИЛІЗАЦІЮ:

  • вагітні жінки (встановлена чи підозрювана вагітність);
  • жінки з нез`ясованими вагінальними кровотечами (до встановлення їхньої причини);
  • жінки з гострою тазовою або системною інфекцією (до того, як інфекція буде вилікувана);
  • жінки, яким протипоказане хірургічне втручання;
  • жінки, які не впевнені у своїх намірах щодо фертильності у майбутньому;
  • жінки, які не дають добровільної свідомої згоди на процедуру.

ПРОВЕДЕННЯ ДХС

У будь-який день протягом 7 днів після початку менструального циклу. При цьому немає необхідності у застосуванні додаткового методу контрацепції.

Якщо після початку менструального циклу пройшло більше 7 днів, то операція може бути проведена у будь-який день менструального циклу, якщо є цілковита впевненість, що пацієнтка не вагітна.

Якщо жінка приймає гормональні оральні контрацептиви, то необхідно завершити прийом таблеток із поточної упаковки, щоб уникнути збою менструального циклу.

Після пологів: перші 7 днів або через 6 тижнів.

Після аборту:

- 1-й триместр (аборт до 12 тижнів): Одразу після аборту чи протягом 48 годин (2 днів), якщо немає ознак інфекції органів тазу (міні-лапаротомія або лапароскопія).

- 2-й триместр (аборт після 12 тижнів): відразу або протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції органів тазу (лише міні-лапаротомія).


ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології  

04 лютого Всесвітній день боротьби проти рака.

Публікація на тему: Рак молочної залози – не вирок.

Підготовили статтю: Проф. Кравченко О.В., Доцент кафедри Бирчак І.В.

     Природа виникнення раку молочної залози досі повністю не з’ясована. Ми можемо говорити тільки про фактори ризику. Серед них важливу роль грає спадковість (вчені знайшли ген раку молочної залози й ще один, який визначає схильність до цього захворювання, тому жінкам, у яких родички мали цю недугу, слід бути особливо уважним до свого здоров’я), гормональні порушення, відсутність пологів, зайва вага тощо. Зрештою, медична статистика свідчить, що й тютюнопаління на 30% збільшує вірогідність виникнення ракумолочної залози, а її травми – на 17%.

     Рак молочної залози розглядають як хронічне захворювання з можливістю рецидиву. І успіх та способи лікування залежать від того, коли його виявили. У США зараз навіть популярне профілактичне видалення грудей – на нього наважуються жінки з генетичною схильністю до раку молочної залози.  Це, звісно, справа вибору кожної людини. Утім, наші хірурги намагаються зберегти жінці молочні залози. Хоч головне у лікуванні - якраз хірургічне втручання (променева, гормоно- й хіміотерапія – теж в арсеналі, але як допоміжні методи), в 60-70% випадків операції є органозберігаючими. Дослідження останніх років свідчать, що кількість рецидивів при щадних втручаннях і повному видаленні молочної залози однакова, отже, доцільність першого чи другого способу медики визначають, виходячи з індивідуальної ситуації. Само собою, якщо пухлина захопила більше половини молочної залози, говорити про її збереження не варто. Але навіть так після видалення залози можна відразу провести мамопластику – реконструктивну операцію по відновленню її форми й об’єму.  У запущених випадках її можна провести через рік після основного втручання. При цьому застосовують ендопротези – імплантати або тканини самої пацієнтки. Отже, основне – стежити за собою й не пропустити початок недуги. Мабуть, той факт, що кожну годину в Україні від раку молочної залози помирає одна жінка, мав би стати переконливим аргументом для цього.






ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології  

24 березня Всесвітній день боротьби проти туберкульозу.

Публікація на тему: Рак молочної залози – не вирок.Туберкульоз - реальна небезпека для вагітних.

Підготовили статтю: Проф. Кравченко О.В., Доцент кафедри Бирчак І.В.


Частота виникнення туберкульозу у вагітних залежить від його поширеності в популяції та регіоні. В останні роки відзначається помітне зростання загальної захворюваності на туберкульоз на території України, що обумовлює збільшення частоти розвитку цієї патології у вагітних. Найбільш частою формою туберкульозу є туберкульоз легенів. Захворювання виявляють приблизно у 0,3% вагітних. Вагітність несприятливо впливає на перебіг активного туберкульозу легенів, викликаючи загострення процесу, що найбільш часто спостерігається при гематогенному, дисемінованому, інфільтративному, фіброзно-кавернозному туберкульозі. У більшості хворих, у яких туберкульозний процес знаходиться у фазі ущільнення, загострення під час вагітності не відзначаються. У 50% хворих жінок туберкульоз протікає безсимптомно, у решти основними проявами захворювання бувають субфібрилітет, кашель, пітливість і невелике збільшення маси тіла. У вагітних, хворих на туберкульоз, часто відбуваються передчасні пологи, причинами чого є специфічна інфекція, інтоксикація та хронічна гіпоксія. У них частіше, ніж у здорових вагітних, спостерігаються гестоз.

Інші форми туберкульозу - туберкульоз нирок, кісток, туберкульозний менінгіт - у вагітних спостерігаються вкрай рідко. У зв'язку з успішним лікуванням туберкульозу нирок антибактеріальними препаратами можливе збереження вагітності.

При проведенні відповідної специфічної терапії погіршення перебігу захворювання не спостерігається. Вагітність і пологи в цих умовах протікають нормально, діти народжуються здоровими. При нирковій недостатності вагітність необхідно перервати. Після нефректомії з приводу туберкульозу нирки при наявності здорової, нормально функціонуючої другої нирки вагітність не протипоказана.



02 квітня —  Міжнародний день сімї.

Публікація на тему: Запланована вагітність – запорука здорової сім'ї.

Підготовили статтю: Проф. Кравченко О.В., Доцент кафедри Бирчак І.В.

 


У сучасних умовах зниження народжуваності в Україні проблема планування сім’ї набуває все більшого медико-соціального значення. На жаль, сьогодні аборт залишається одним з основних методів регулювання народжуваності. За даними світової статистики щорічно від чинників, пов’язаних з вагітністю або її перериванням, помирає понад 500 тисяч молодих жінок. Використання сучасних контрацептивних засобів сприяє зменшенню частоти штучних і нелегальних абортів, що дає змогу знизити рівень материнської смертності на 25–50%.

За визначенням ВООЗ, термін "Планування сім'ї" передбачає ті види діяльності, які мають за мету допомогти окремим особам та подружнім парам досягти певних результатів, а саме:

1) уникнути небажаної вагітності;

2) народити бажаних дітей;

3) регулювати інтервали між вагітностями;

4) вибирати час народження дитини в залежності від віку батьків та стану їхнього здоров'я;

5) визначити число дітей в сім'ї.

Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності. Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування. Не дивлячись на високу ефективність, жоден з методів сучасної контрацепції не дає стовідсоткової гарантії запобігання вагітності. Це пов’язано, перш за все, з неправильним або недбалим застосуванням того або іншого протизаплідного засобу. Крім того, наш організм має неповторні індивідуальні особливості, тому реальна ефективність засобів контрацепції на практиці не перевищує 98-99%.

Сучасні методи контрацепції поділяються на основні групи:

• гормональні протизаплідні засоби;

• внутрішньоматкова контрацепція - введення в порожнину матки спеціальної спіралі;

• бар’єрна контрацепція - використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок;

• хімічні засоби контрацепції - сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти тощо;

• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту - застосування спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту;

• природні методи контрацепції;

• стерилізація - операції по перев’язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок.

Отже, для того щоб батьківство було відповідальним, щоб народжувалися тільки бажані та здорові діти, необхідно, щоб кожна сучасна людина знала як зберегти своє репродуктивне здоров’я, яке невід’ємно залежить від особливостей поведінки жінки або чоловіка, відповідального ставлення до статевого життя, а також впливає на стабільність сімейних відносин та загальне самопочуття кожної людини.


Папіломовірусна інфекція і ризики розвитку раку шийки матки

Папіломовірусна інфекція і ризики розвитку раку шийки матки

Вівторок, 07 квітня 2015

Папіломавірус людини вражає епітелій шкіри і слизові

(найбільш ураженою ділянкою є зона переходу багатошарового плоского епітелію у циліндричний). Особливість папіломавірусу (ВПЛ) полягає у тому, що він вражає тільки людей. Відомо близько 120 його видів, причому більше 40 видів вражають аногенітальну область. Серед ВПЛ розрізняють два види: віруси «високого канцерогенного ризику» (вірус існує у клітині в інтросомальній формі, вбудовуючись в її геном) і віруси «низького канцерогенного ризику» (вірус існує у клітині в епісомальній формі - поза хромосомами клітини).

Перші при попаданні в організм істотно збільшують ризик виникнення раку шийки матки; до них відносяться наступні типи: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68, 82 (найбільш часто рак шийки матки або дисплазію шийки матки викликають перші два типи). Ними заражаються до 70% чоловіків і жінок у віці до 30 років, тобто люди, які ведуть активне статеве життя. Віруси «низького канцерогенного ризику» рідко викликають ракові та передракові стани шийки матки, зате часто служать причиною появи генітальних бородавок (кондилом); це типи 6, 11, 40, 42, 43, 44, 53, 54, 61, 72, 73, 81.

Людина може бути заражена одночасно декількома типами вірусу.

Зараження відбувається зазвичай після прямого контакту з ураженими органами, причому тільки від людини до людини.

Дорослі можуть бути інфіковані статевим шляхом. Діти можуть заразитися папіломавірусом від хворої матері, новонароджені - під час пологів.

Діагностика папіломавірусної інфекції:

- Клінічна симптоматика - візуальний огляд хворого на наявність гострокінцевих кондилом, бородавок;

- Кольпоскопія (розширена) шийки матки і піхви;

- Лабораторна діагностика базується на прямому виявленні антигену ВПЛ у матеріалі, взятому з вогнищ ураження та слизової цервікального каналу методом ПЛР, цитологічного дослідження цервікальних мазків.

Профілактика:

Основним засобом профілактики, крім своєчасного лікування папіломавірусної інфекції, є застосування засобів бар'єрної контрацепції, перш за все презерватива.

Для профілактики раку шийки матки в осіб жіночої статі від 10 до 25 років, профілактики гострих і хронічних інфекцій ВПЛ, інтраепітеліальних цервікальних неоплазій (CIN), що викликаються онкогенними вірусами папіломи людини в осіб жіночої статі від 10 до 25 років застосовують вакцинацію двовалентною вакциною Cervarix проти штамів ВПЛ 16 і 18 або чотиривалентною вакциною Gardasil проти штамів ВПЛ 6, 11, 16 і 18.

Вакцинація є методом первинної профілактики і не відміняє необхідність проведення регулярних цитологічних обстежень (вторинна профілактика).

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Олена Кравченко.

 

 


Майбутнє варто планувати

Четвер, 16 квітня 2015

Майбутнє варто планувати

Планування сім’ї - надійний спосіб збереження та покращання здоров’я жінок та дітей.

Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків, передбачає оволодіння знаннями про те, з якого віку можна народжувати дітей, скільки мати дітей, яких інтервалів дотримуватись між пологами, а головне - практикувати здорову по відношенню до себе та майбутнього покоління поведінку. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту - шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції.

Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн-учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, кращій її підготовці до виконання своїх обов’язків.

Материнство неповнолітніх залишається величезною глобальною проблемою, особливою в країнах, що розвиваються.

Вагітність неповнолітніх також позначається на здоров’ї, освіті й правах дівчаток; діти, які мають дітей, завдають серйозного удару по громаді й економіці держав. Щорічно близько 300 тисяч дівчат-підлітків України вступають в репродуктивний вік, а третина всіх українських підлітків розпочинають статеве життя у віці 14-15 років. 

Молодь має оволодіти найкращими життєвими навичками, використовувати їх в подальшому для підтримки свого здоров’я, відтворення здорового покоління. Для досягнення цього молода людина повинна знати основи здорового способу життя, опанувати культуру планування сім’ї, статевих відносин. Частота вагітності у дівчаток-підлітків повинна знизитися до мінімуму. В результаті планомірної роботи з молоддю кількість медичних абортів в Україні постійно скорочується: за п’ять останніх років - майже на чверть. Знижується також питома вага абортів у дівчаток-підлітків. Але простежується стійка тенденція до збільшення розповсюдженості гінекологічної патології серед дівчат усіх вікових груп.

Куріння, вживання алкоголю, експерименти з наркотиками обумовлюють значну частину репродуктивних втрат та низького рівня здоров’я дітей, адже в структурі причин інвалідності дітей перше місце займають вроджені аномалії та хромосомні порушення, на другому - хвороби нервової системи, на третьому - розлади психіки та поведінки.

Чому необхідно уникати абортів

•Аборт в Україні ще й досі залишається поширеним методом регуляції народжуваності. Штучне переривання вагітності - травматична операція, яка руйнує плід і спричиняє як моральні, так і фізичні страждання, несприятливо діє на загальний стан здоров’я жінки та репродуктивну систему, є однією з причин гінекологічних захворювань з наступним порушенням генеративної функції.

•В ході аборту хірургічними інструментами пошкоджується шийка матки, що нерідко призводить до шийково-перешийкової неповноцінності. При наступній вагітності це може викликати мимовільний аборт або передчасні пологи.

•Аборти впливають на плідність жінок, перебіг наступних вагітностей та пологів, стан здоров’я новонароджених. Більше половини жінок з безпліддям, патологією шийки матки мали в анамнезі аборти. Через рік після штучного аборту порушення в репродуктивній системі проявляються у 15% жінок, а через три-п’ять років - у більш, ніж половини з них. Штучне переривання вагітності може призводити в подальшому до захворювань молочної залози, навіть новоутворень.

При такому ризику абортів для здоров’я матері і дитини планування сім’ї набуває особливо важливого значення, в даний час є об’єктом державної політики. 

Профілактика незапланованої вагітності

Оптимальний вік для народження дітей 18-35 років. Інтервали між пологами мають бути не менше двох років, це дозволяє жінці відновити сили для майбутніх пологів, зберегти своє здоров’я та здоров’я майбутніх дітей. Після настання вагітності необхідно якомога раніше звернутись в жіночу консультацію.

Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності. Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування. Не дивлячись на високу ефективність, жоден з методів сучасної контрацепції не дає стовідсоткової гарантії запобігання вагітності. Це пов’язано, перш за все, з неправильним або недбалим застосуванням того або іншого протизаплідного засобу. Крім того, наш організм має неповторні індивідуальні особливості, тому реальна ефективність засобів контрацепції на практиці не перевищує 98-99%. 

Методи сучасної контрацепції

• регулярне вживання гормональних протизаплідних фармакологічних засобів.

• внутрішньоматкова контрацепція - введення до порожнини матки спеціальної спіралі або петлі.

• бар’єрна контрацепція - використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок.

• хімічні засоби контрацепції - сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти та ін.

• пролонгована, тобто «довготермінова» контрацепція - введення до організму препаратів, які запобігають вагітності на термін від трьох місяців до п’яти років.

• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту - застосування спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту.

• метод лактаційної аменореї - грудне вигодовування дитини, як метод запобігання наступній вагітності після пологів.

• перерваний статевий акт, коли сім’явиверження відбувається поза піхвою.

• стерилізація - операції по перев’язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок.

• природні методи уникнення вагітності - утримання від статевого контакту в певні дні менструального циклу.

 

Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології  І.М. Маринчина

 


ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології
 на травень

                                                         

                                                             Вагінальний кандидоз

Вівторок, 12 травня 2015 08:59

Вагінальний кандидоз

Вульвовагінальний кандидоз у 90 % жінок викликається Candida albicans (10% - інші види Candida).

Критерії діагностики вагінального кандидозу:

-         рН піхвових виділень 4 – 4,5;

-         відсутність запаху в амінотесті;

-         наявність міцелію (псевдогіфи) дріжджового грибка при фарбуванні мазка за Грамом;

-         позитивний результат при використанні культурального методу.

Класифікація вульвовагінального кандидозу:

Неускладнений:

-         Спорадичний;

-         Кандидоносійство.

Ускладнений:

-         Рецидивуючий вульвовагінальний кандидоз

-         Кандидоз, не спричинений Candida albicans

-         Вульвовагінальний кандидоз при тяжкому цукровому діабеті, імуносупресії.

Лікування вагінального кандидозу:

Рекомендується утримання від статевого життя або застосування презервативів.

Гострий вагінальний кандидоз:

1.     Препарати для вагінального введення:

-         Еконазол - по 1 вагінальній свічці (150 мг) інтравагінально на ніч протягом 3 днів;

або

-         Ізоконазол - 1 свічка 600 мг одноразово інтравагінально на ніч;

або

-         Натаміцин - по 1 вагінальній свічці інтравагінально на ніч протягом 3 – 6 днів;

або

-         Клотримазол – по 1 вагінальній таблетці (100 мг) інтравагінально на ніч протягом 3 днів;

або інші рекомендовані препарати.

1.     Системна терапія:

-         Флуконазол - перорально 150 мг одноразово.

Хронічний рецидивуючий урогенітальний кандидоз:

-         Флуконазол перорально 150 мг одноразово, повторний прийом 150мг одноразово через 10 днів;

або

-         Флуконазол перорально по 200 мг кожен третій день (1, 4 і 7 день лікування);

або

-         Ітраконазол – перорально по 200 мг двічі протягом 24 годин;

або

-         Ітраконазол – перорально по 200 мг двічі 1 раз на добу протягом 3 днів.

Оптимальне лікування для вульвовагінального кандидозу, викликаного не candida albicans не визначено. Рекомендуються більш тривалі курси – 7-14 діб протигрибковими препаратами, не флуконазолом.

Критерії вилікування вагінального кандидозу:

-         відсутність скарг;

-        подальше спостереження проводиться тільки за жінками з персистуючими симптомами і наявністю чотирьох і більше рецидивів протягом року.

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Кравченко Олена Вікторівна.

                                                    10 міфів про методи контрацепції

Четвер, 14 травня 2015 17:41

10 міфів про методи контрацепції

13 травня на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології асистентом Маринчиною І.М. проведено круглий стіл зі студентами 28 групи на тему: «10 міфів про методи контрацепції».

За останні сто років жінкам нав'язали безліч помилкових уявлень про репродуктивне здоров'я. Дівчат з дитинства вчили, що менструація - табу, і говорити про неї у пристойному суспільстві просто неприпустимо. 

На початку двадцятого століття про обмеження народжуваності ніхто і не чув, а всякі протизаплідні засоби були офіційно поза законом. Тільки в середині минулого століття в суспільстві вголос заговорили про використання контрацептивів, в тому числі в шлюбі. Ось кілька найпоширеніших помилок про основні методи контрацепції і спростовують їх факти.

Способи контрацепції навіть нині оповиті міфами і неясностями, оскільки багато людей соромляться говорити про це з лікарями і воліють черпати інформацію з інтернету, газет, телебачення, від рідних і друзів. У теж час питання захисту від небажаної вагітності виникають в кожній парі, і найменша помилка може призвести до появи дитини або неприємних наслідків у вигляді аборту. 

                                                     Десять міфів про методи контрацепції

1. Багато жінок впевнені, що гормональні препарати призводять до неконтрольованого набору ваги. Ще за часів молодості наших батьків КОК (комбіновані оральні контрацептиви), дійсно, містили велику дозу гормонів, яка приводила до зайвої ваги. Однак сьогодні це питання практично вирішене, сучасні таблетки містять незначну дозу естрогену і не затримують рідину в організмі жінки. Якщо подібні проблеми виникають, то найчастіше вони викликані особистою непереносимістю препарату або іншими захворюваннями в організмі жінки.

2. Популярний міф і про те, що КОК і алкоголь не сумісні, насправді дія таблеток слабшає, якщо після прийому препарату через алкогольну інтоксикацію у жінки виникає блювота. У такому випадку необхідно використовувати бар'єрні способи захисту. У всіх інших випадках алкоголь не впливає на дію КОК.

3. Багато жінок чули про те, що прийом КОК знижує лібідо. Подібна реакція, дійсно, можлива, однак, її поява виникає досить рідко. Зниження лібідо можливо також в перші місяці прийому протизаплідних таблеток, оскільки відбувається адаптація організму. Дослідження показують, що подібний метод контрацепції сприяє підвищенню потреб жінок в інтимній близькості.

4. Невірний і міф про те, що прийом КОК викликає безпліддя. Дослідження показують, що жінки, які робили аборти, або не оберігалися протягом статевого життя, страждають безпліддям в два рази частіше. Згідно з результатами дослідження, шанс завагітніти в перші місяці після припинення прийому КОК збільшується, на відміну від тих випадків, коли жінка не приймала препарати і також намагається зачати дитину.

5. Багато жінок впевнені, щоб уникнути побічних ефектів необхідно на якийсь час призупинити прийом подібних препаратів. Проте дослідження фахівців говорять про інше: немає ніяких побічних дій для організму, а, отже, нема потреби відмовлятися від даних препаратів. Більше того відмова від КОК змушує організм знову адаптуватися до нового режиму роботи, що призводить до небажаного стресу.

6. Існує міф про те, що КОК не можна приймати дівчатам молодше двадцяти років. Дана інформація не обґрунтована, оскільки подібні препарати не тільки захищають від небажаної вагітності, але і вирішують проблеми зі шкірою і волоссям, викликані підлітковим віком.

7. Багато жінок впевнені, що здатність завагітніти під час годування грудьми дорівнює нуля, однак, це не зовсім так. Організм жінки, дійсно, захищає її від повторного запліднення до моменту появи менструації за умови, що жінка годує дитину грудьми до 8 разів на добу. Згідно зі статистикою 10% жінок звертаються до клініки, щоб перервати вагітність в перший рік після народження дитини, оскільки не змогли дотримати всіх необхідні умови для збереження природної контрацепції. Варто пам'ятати, що через 3-4 тижні після пологів жіноча статева система повністю готова до повторного запліднення, і годування грудьми в більшості випадків не захищає від небажаної вагітності.

8. Недосвідчені жінки вважають, що якщо статеве життя не несе регулярний характер, то немає сенсу приймати КОК, набагато зручніше скористатися «пожежними» методами контрацепції. Однак, таблетка посткоитального контрацептиву завдає значні шкоди організму, адже містить велику дозу гормонів. Більше того, часте і регулярне рішення проблем подібним чином може привести до безпліддя, порушення гормонального фону і серйозним захворюванням. Вдаватися до подібних методів захисту лікарі рекомендують лише в крайніх випадках.

9. Багато жінок вважають за краще не оберігатися під час сексу в період місячних і за кілька днів до і після них. Дійсно, більшість жінок вагітніють в середині циклу, проте шанс запліднення існує і під час менструації. Крім того, не варто забувати, що сперматозоїди можуть жити в піхву жінки до 5 діб, чекаючи момент овуляції.

10. Жінки після 45 років також мають шанс завагітніти, не дивлячись на те, що їх репродуктивна система готується до спокою. Організм кожної жінки індивідуальний, тому не варто забувати про захищений секс. В історії медицини відомо багато цікавих випадків пізніх пологів, і 45-50 років далеко не межа.

                                   Планування сім’ї та профілактика інфекцій, що  передаються    статевим    шляхом       


Четвер, 14 травня 2015 12:53

Планування сім’ї та профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом

У 1982 році ВООЗ ввела термін «інфекції, що передаються статевим шляхом» (ІПСШ).

Ця група включає клінічно неоднорідні хвороби, які об'єднує переважно статевий шлях передачі інфекції і соціальна небезпека.

Сьогодні відомий 31 збудник, для яких можливий статевий шлях передачі, серед них виявлено 15 видів бактерій, 10 вірусів, 3 види найпростіших, 2 види ектопаразитів, 1 вид грибів.

ІПСШ являють собою серйозну проблему і розповсюджені у світі дуже широко. Щорічно у всьому світі більше 340 млн. чоловіків і жінок у віці 15-49 років хворіють на виліковні ІПСШ: сифілісом, гонококовою, хламідійною і трихомонадною інфекціями. Мільйони людей щорічно інфікуються ВІЛ, вірусами герпесу, папіломи людини, гепатиту В. У світовому масштабі ІПСШ є причиною 17% економічних втрат, обумовлених порушенням стану здоров'я. Наслідки нелікованих ІПСШ можуть бути дуже серйозними.

До них належать:

  • позаматкова вагітність (у жінок, які мають ІПСШ в анамнезі, ризик підвищується в 7–10 разів);
  • підвищений ризик розвитку раку шийки матки;
  • хронічні абдомінальні болі (у 18% жінок, які мають ІПСШ в анамнезі);
  • безпліддя:

-         у 20–40% чоловіків з нелікованим хламідіозом або гонореєю;

-         у 55–85% жінок з нелікованими ІПСШ;

-         у 80% жінок з нелікованою гонореєю розвиваються запальні захворювання статевих органів, що призводить до безпліддя;

  • підвищений ризик зараження ВІЛ.

Крім цього, інфікування жінок під час вагітності і пологів може призводити до втрати зору, пневмонії, ушкодження центральної нервової системи або навіть загибелі немовлят.

Вивчення закономірностей розповсюдження урогенітальних інфекцій (УГІ), розробка і втілення методів ранньої діагностики цих інфекцій має важливе медичне і соціальне значення.

ІПСШ і контрацепція: подвійний захист

У той час як розробка міжнародних норм у сфері контрацепції є необхідною передумовою високої якості медичних послуг, робота у цьому напрямку повинна проводитись з врахуванням соціальних, культурних і поведінкових характеристик пацієнта у кожному конкретному випадку. У цьому випадку особливої уваги заслуговує небезпека зараження ІПСШ, включаючи ВІЛ-інфікування. За умови наявності високого ризику зараження ІПСШ/ВІЛ наполегливо рекомендується використовувати метод подвійного захисту: або за допомогою використання презерватива у комбінації з іншим методом контрацепції, або шляхом систематичного й правильного використання презерватива як самостійного засобу з метою одночасного попередження вагітності й профілактики інфекції. Як жінкам, так і чоловікам, які звертаються до лікаря за допомогою у виборі методу контрацепції, варто обов'язково нагадувати про ефективність бар'єрного методу контрацепції (презервативів) у попередженні передачі ІПСШ/ВІЛ і всіляко сприяти  широкому використанню цього методу. Чоловічі латексні презервативи зарекомендували себе як надійний засіб профілактики ІПCШ/ВІЛ за умови їх регулярного й правильного використання.

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушертсва, гінекології та перинатології Кравченко Олена Вікторівна. 

 

 

ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології
 на червень

 

                                                                   Захист дитини починається з утроби

Вівторок, 02 червня 2015 09:21

Народна мудрість свідчить, що діти, народжені в любові, - талановиті й прекрасні діти.

Всім відомо, коли настає посівна, дбайливий господар відбирає найкраще насіння і готує грунт. Так і молоде подружжя, що бажає мати здорову дитину, повинно турбуватися про якість «насіння» та готувати «грунт» якнайкраще.

Оптимальний вік для першої вагітності

Акушери-гінекологи всього світу єдині в думці про те, що оптимальний вік для першої вагітності - це період від 20 до 28 років. В цей час вже завершений період статевого дозрівання, а отже гормональний фон стабілізований, проте, організм молодий, тканини м'язів, зв'язок і суглобів еластичні, що полегшує нормальний перебіг вагітності та пологів.

Тенденції

Як свідчать дослідження останніх років, жінки XXI століття стають психологічно готовими до материнства після 30 років (в тому числі і в Україні). Цей факт пояснюється тим, що на сучасному етапі розвитку суспільства, змінилася роль жінки в ньому: до народження дитини їй треба встигнути отримати одну або декілька вищих освіт, зробити кар'єру, змінити декілька сексуальних партнерів і тільки після цього зважитися на материнство.

Загрози

Проте, не варто відкладати народження першого малюка на далеке «потім». Слід пам'ятати, що з віком у жінок знижується здатність до зачаття, шанс завагітніти в 40 років, в порівнянні з двадцятирічними, зменшується і складає всього 10%. Крім того, у жінок старше 35-40 років підвищується вірогідність різних генних порушень на рівні статевих клітин, а це може стати причиною самовільних викиднів, аномалій розвитку плода та вроджених захворювань дитини. Загальновідомим та беззаперечним є факт, що після 35 років у людини починає накопичуватися багаж соматичної патології (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ожиріння, захворювання органів шлунково-кишкового тракту тощо), що не найкращим чином позначається на фертильності.

Юні первістки

Як правило, до 18 років організм ще не готовий до виношування вагітності, тому дівчат-підлітків відносять до групи ризику. Фізіологічна незрілість юних мам, яка супроводжується гормональним дисбалансом (порушенням співвідношення естрогенів та прогестерону), може бути причиною невиношування вагітності, плацентарної дисфункції, передчасних пологів. Вагітність в занадто юному віці негативно впливає на стан здоров'я самої дівчинки-підлітка, адже її організм продовжує активно розвиватися, тому анемія і інші захворювання стають невід'ємним супутником вагітності, а діти народжуються з недостатньою масою тіла.

Підготовка до вагітності

З чого ж слід почати майбутнім батькам, щоб знизити до мінімуму ризик народження нездорової дитини? Передусім - з себе, зі свого способу життя. За декілька місяців до зачаття обом батькам слід відмовитися від шкідливих звичок (паління, алкоголь тощо).

Важливе значення в програмі планування сім'ї має і харчування, яке повинно бути правильно збалансованим і різноманітним. Намагайтеся їсти більше овочів і фруктів, продуктів, що містять білок, хліб з борошна із цільного зерна, а також продукти, багаті клітковиною. Листові зелені овочі (капуста, брокколі, салат-лату, шпинат) містять велику кількість фолієвої кислоти - вітаміну, що профілактує аномалії нервової системи плода. М'ясо і бобові містять велику кількість білка і заліза, які необхідні для нормального перебігу вагітності. Молочні продукти - відмінне джерело кальцію, необхідного для збереження здоров'я кісток і зубів. Якщо ви намагаєтеся завагітніти, обов'язково включите в раціон харчування достатню кількість продуктів, що містять кальцій, щоб створити запаси для розвитку плода.
При підготовці до вагітності варто обмежити споживання кави та чорного чаю, обережно ставитися до трав’яних чаїв, адже кожна суміш трав має певну лікувальну дію, не приймати гарячих ванн, обмежити відвідування лазні та сауни. Не рекомендується молодому подружжю займайтеся екстремальними і травматичними видами спорту.

Оптимальна кількість вагітностей

За даними вчених, учасниці дослідження, що народжували дітей з інтервалами менше 18 місяців, у віці старше 50 років стикалися з підвищеним ризиком важких захворювань і смерті порівняно з тими, у кого інтервали між вагітностями були тривалішими. Жінки, що мали по п'ять і більше дітей, також виявлялися на схилі років менш здоровими в порівнянні зі своїми однолітками, що мали не більше двох дітей.

Синдром виснаження материнського організму розвивається після 7 і / або частих пологів (інтервал між пологами менше 2 років). Комплекс цих особливостей сприяє розвитку тих же ускладнень перебігу вагітності та пологів, що і у вікових первісток. Грізним ускладненням вагітності і пологів є спонтанний розрив матки, особливо важко протікає на тлі хронічної анемії. Найбільш небезпечна патологія відділення та виділення дитячого місця, а також гіпотонічні кровотечі в III періоді пологів та ранньому післяпологовому періоді, гнійно-септичні захворювання.

Матеріал підготувала: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Бирчак І.В.


До Всесвітнього Дня контрацепції

Контрацепція ХХІ століття


Контрацепція ХХІ століття

Контрацепція сьогодні - це не лише запобігання небажаної вагітності, але і турбота про власне здоров'я, прояв любові до близької людини. Саме тому ця тема викликає безліч питань, породжує масу міфів і обростає "бабусиними" методами, іноді не лише не ефективними, але і згубними для організму. На сучасному етапі розвитку медицини існує великий вибір можливостей контрацепції. Контрацепція XXI століття – це, перш за все, комбіновані контрацептиви, тому що вони забезпечують найбільш високий захист від небажаної вагітності. Серед контрацептивних препаратів є вибір: ви можете використати пігулку, кільце, пластир. Для тих, хто живе нерегулярно статевим життям, презерватив залишається хорошим методом контрацепції.

Існує також, так звана, внутрішньоматкова контрацепція – загальновідомі спіралі, які встановлюються на 3-5 років, забезпечуючи досить надійний захист. Сьогодні з'явилася нова спіраль Mіrena, яка має потужнішу контрацептивну дію, окрім цього, вона володіє лікувальними властивостями. За допомогою неї ми можемо вирішити ряд гінекологічних проблем. Мені б хотілося розвіяти міф про обов'язкову прибавку маси тіла на тлі прийому гормональних препаратів. Це послужило приводом для проведення серйозних досліджень з плацебо (коли одна група приймає препарат, інша – «пустушку»), в ході яких було показано, що при прийомі оральних контрацептивів прибавки маси тіла не відбувається. Існує ряд препаратів, які сприяють зниженню маси тіла.

Сьогодні ми маємо можливість стерилізації - чоловічої і жіночої. У нашій країні це ще не дуже популярний метод, особливо серед чоловіків. Існують й місцеві засоби контрацепції: вагінальні ковпачки, які одягаються на шийку матки, але надійність їх значно менша. Всім відома методика перерваного статевого контакту, але її надійність мінімальна, відповідно, вірогідність небажаної вагітності дуже висока. Слід пам'ятати про екстрену контрацепцію: якщо стався незахищений статевий контакт, то можна прийняти пігулку впродовж 72 годин після контакту, є вірогідність хорошого контрацептивного ефекту. Мінус цього способу - в деяких випадках порушення менструального циклу.

Вибір методу контрацепції сьогодні дуже великий. Головне - розуміння, що захист від небажаної вагітності - це збереження здоров'я на відміну від медичного аборту.

Матеріал підготувала: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Бирчак І.В.


Грамотна контрацепція - запорука здоров~я жінки

Грамотна контрацепція – запорука здоров'я жінки

Про різні можливості запобігання від вагітності жінки знають з давніх часів.

Татарські жінки для контрацепції користувалися настоєм трави папороті, для цієї ж мети в Індії вдавалися до послуг старших жінок, обізнаних у лікуванні, які за допомогою зовнішніх маніпуляцій - тиску, розтирання, розминання - ймовірно викликали зсув матки, запобігаючи можливості завагітніти.

Ще сто років тому суспільство допускало сексуальні відносини тільки між чоловіком і дружиною, багатодітність вважалася нормою життя і до настання клімаксу жінка в середньому виношувала десятьох дітей. Сьогодні передбачливі жінки неодмінно користуються протизаплідними засобами. Який саме - кожна жінка визначає для себе сама, під чуйним керівництвом лікаря гінеколога. Адже вибір контрацептиву залежить від віку, здоров'я, кількості партнерів та інших чинників. І все ж, незважаючи на явний прогрес у свідомості співвітчизниць, багато з них продовжують жити в полоні хибних думок з приводу контрацепції. Тому сьогодні ми постараємося розібратися з цим питанням.

Безсумнівно, ідеального засобу контрацепції не існує. Не існує також і універсального методу для всіх жінок, оскільки на протязі репродуктивного періоду доводитися застосовувати різні засоби в залежності від віку, особливостей статевого життя, відношення до контрацепції статевих партнерів, наявності гінекологічних та соматичних захворювань.

Останнім часом з'являється все більше і більше різних лікарських засобів для контрацепції. При цьому головною метою їх створення є зменшення частоти побічних ефектів і підвищення ефективності, а також якості життя. На даний момент існує велика різноманітність методів, груп лікарських препаратів, що забезпечує індивідуальний підхід до кожної жінки.

Усі існуючі в даний момент методи контрацепції можна розділити за механізмом їх дії:

  •  запобігання зустрічі сперматозоїда з яйцеклітиною: абстиненція (повне утримання), стерилізація жіноча і чоловіча, природні методи (утримання в фертильний період), перерваний статевий акт, презервативи, діафрагми, ковпачки, внутрішньоматкові засоби (гальмують рух сперматозоїдів), хімічні методи (вбивають або гальмують сперматозоїди), гормональні контрацептиви (гальмують рух сперматозоїдів);
  • зміна в'язкості цервікального слизу: внутрішньоматкові засоби, гормональні контрацептиви;
  • запобігання імплантації яйцеклітини: внутрішньоматкові засоби, гормональні контрацептиви;
  • запобігання овуляції: гормональні контрацептиви.

Розглянемо детальніше плюси і мінуси кожного методу.

Природні методи (ПМ) ґрунтуються на спостереженнях за фізіологічними ознаками і симптомами фертильної (коли жінка здатна до зачаття) та інфертильної (коли жінка не здатна до зачаття) фаз менструального циклу. Мета методу - визначення "небезпечного" періоду, коли здатність до запліднення найбільш висока. Протягом цього періоду слід уникати статевого життя.

Сутність методу - щоденне вимірювання базальної (в прямій кишці) температури тіла, спостереження за зміною в'язкості слизу, станом шийки матки та іншими симптомами. Для успішного застосування цих методів потрібно самодисципліна і ретельне ведення записів. Дуже важливо пам'ятати, що застосовуватися цей метод може тільки у жінок з регулярним менструальним циклом. Відсоток настання небажаної вагітності у разі використання тільки ПМ досить високий - до 50%.

До бар'єрних контрацептивів відносяться презервативи, ковпачки і діафрагми. Всі вони діють за одним принципом - створити механічну перешкоду сперматозоїдам, щоб вони не могли потрапити до маткових труби, де відбувається запліднення. Ковпачки і діафрагми - контрацептиви багаторазового використання. Для підбору і правильного використання ковпачка або діафрагми бажана консультація лікаря. У наш час бар'єрні методи, особливо презервативи, дуже актуальні, оскільки існує дуже високий ризик розвитку захворювань, що передаються статевим шляхом та СНІДу. 

Сперміциди відносяться до хімічних методів контрацепції. Сучасні сперміциди складаються з двох компонентів: хімічної речовини, що вбиває сперматозоїди, і основи. Основа відповідальна за поширення сперміциду в піхву, вона обволікає шийку матки так, щоб жоден сперматозоїд не зміг уникнути контакту зі сперміцидом.

Гормональні контрацептиви є ефективним методом попередження вагітності. Гормональні контрацептиви можуть бути у вигляді таблеток, імплантатів або ін'єкційних препаратів. Всі протизаплідні гормональні препарати є синтетичними аналогами статевих гормонів, що виробляються яєчниками кожної жінки. Гормональні контрацептиви можна розділити на: комбіновані оральні контрацептиви (КОК), що містять два гормони - естроген і прогестин; чисто прогестинові контрацептиви. З причини того, що існують певні протипоказання до постійного прийому ГК, для їх підбору краще звернутися до лікаря. Підбір гормональних препаратів або установка ВМЗ обов'язково повинні супровод­жуватися певними обстеженнями. Так, основними протипоказаннями до призначення КОК є: розлади функції печінки, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, злоякісні пухлини (насамперед молочних залоз і статевих органів). Під час використання КОК бажано не курити. У той же час гормональні контрацептиви особливо показані у разі функціональних порушень менструального циклу, вираженому передменструальному синдромі. У разі таких розладів КОК не тільки регулюють цикл, але мають і лікувальну дію. Вони можуть також застосовуватися у разі гіперандрогенії (підвищення концентрації чоловічих статевих гормонів, наприклад тестостерону, у жінки).

Після 35-ти краще звернути увагу на імплантанти - силіконові капсули містять жіночі статеві гормони. Вони підшиваються під шкіру в область передпліччя і протягом п'яти років виділяють у кров мікродози гормонів, створюючи, як і таблетовані комбіновані препарати картину помилкової вагітності.

На жаль, КОК не можуть захистити організм від захворювань, що передаються статевим шляхом, ВІЛ, СНІДу. З цією метою їх можна комбінувати з бар'єрними методами (презервативи)!

Особливе місце в ряду гормональних контрацептивів займають препарати для екстреної контрацепції (ЕК) або посткоїтальні контрацептиви. Використання ЕК дає жінці додатковий шанс уникнути небажаної вагітності після незахищеного або неадекватно захищеного статевого акту – у разі неправильного використання методів контрацепції (порваний презерватив, таблетка сперміциду, що не розчинилась, пропущена одна і більш таблетка КОК тощо). Основною діючою речовиною таких препаратів є левоноргестрел (синтетичний аналог прогестерону). Він затримує дозрівання яйцеклітини, змінює скорочення маткових труб, впливає на ендометрій таким чином, що стає неможливою імплантація заплідненої яйцеклітини. Необхідно пам'ятати, що левоноргестрел слід приймати не частіше одного разу на місяць. Якщо контрацепція потрібно частіше, слід подумати про планову контрацепцію.

Внутрішньоматкові засоби контрацепції (ВМЗ). Вони вводяться в порожнину матки на тривалий час з метою  запобігання вагітності. ВМЗ діляться на два типи: медикаментозні (з прогестероном, міддю і іншими діючими речовинами) і немедикаментозні. Підбір ВМЗ, його введення і видалення з матки здійснюється лікарем. ВМЗ може застосовуватись жінками будь-якого віку і з будь-яким числом вагітностей, які бажають застосування методів високоефективної довготривалої контрацепції, що не вимагає щоденних заходів.

До хірургічної контрацепції відноситься стерилізація як жінок, так і чоловіків. Існує хибна думка, що стерилізація - процес незворотний. Подібний спосіб контрацепції дуже популярний на заході, однак у нас до нього як і раніше ставляться насторожено (особливо чоловіки). Звичайно, після цієї процедури зачати або завагітніти досить складно, але все ж можливо. Наприклад, чоловіки до стерилізації можуть створити свій банк сперми і при необхідності запліднити дружину. Жінка може вирішити цю ж проблему за допомогою екстракорпорального методу (штучне запліднення).

Як ви бачите, існує безліч різних способів запобігти настанню небажаної вагітності. Але якщо все ж це й відбулося ... У наш час жінка може, якщо захоче, штучно перервати вагітність. З релігійної точки зору, це великий гріх. Краще, звичайно, до цього не доводити, а подбати заздалегідь про своє здоров'я та здоров'я майбутньої дитини. У такій справі як здоров'я - не можна покладатися на авось.

Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Маринчина Ірина Миколаївна.


Участь чоловіка у плануванні сім`ї

За останні десятиліття відбулися значні зміни у поглядах на роль чоловіків у плануванні сім'ї та охороні сексуального і репродуктивного здоров'я.

Роль чоловіків у плануванні сім'ї надзвичайно важлива. Їй приділяли недостатню увагу, оскільки багато з ефективних методів контрацепції, розроблених за останні 25 років, були призначені для використання лише жінками. Крім того, оскільки саме жінка переносить тягар вагітності, народжує дитину, годує її і в більшості випадків доглядає за нею, вона більш зацікавлена у контролі своєї репродуктивної функції. В ідеальному випадку, чоловік та жінка повинні разом брати участь у виборі протизаплідного засобу і відчувати спільну відповідальність за його застосування; усвідомлювати можливість розвитку побічних ефектів і бути уважними до свого здоров'я. Процент жінок, які використовують різноманітні методи контрацепції і вимагають сприяння чоловіка, у різних країнах відрізняється і залежить від культурних традицій та, деякою мірою, від віку пари.

Оскільки молоді чоловіки та юнаки рідко відвідують центри/кабінети планування сім'ї, необхідно створювати спеціальні служби і кабінети, які були б доступні для чоловіків, а також організовувати навчання чоловіків-волонтерів, які могли б навчати інших чоловіків питанням чоловічої сексуальності та участі у плануванні сім'ї.

Участь чоловіків у процесі планування сім'ї передбачає:

-   відповідальність у прийнятті рішення про метод планування сім'ї з метою збереження здоров'я жінки та свого власного;

-   забезпечення безпечної статевої поведінки;

-  готовність використовувати паралельний метод контрацепції для більш гарантованого запобігання вагітності та ІПСШ (подвійний голландський метод).

Особливе значення чоловіча контрацепція має у тих випадках, коли жінка не може або не готова використовувати контрацептиви через ситуацію, яка склалася, або за станом здоров'я.

Для досягнення ефективної участі чоловіків у плануванні сім'ї необхідно, щоб вони засвоїли такі позитивні моменти

-   запобігання вагітності дозволяє статевим партнерам насолоджуватися статевим життям вільно і без остраху, що статевий акт може призвести до непланованої вагітності;

-   контрацепція дозволяє народити дитину у найкращий для пари час;

-   свобода вибору має важливе значення для матеріального і соціального добробуту сім'ї;

-  подружжя може бути позитивним прикладом застосування методів контрацепції для своїх дітей, що дозволить дітям у майбутньому планувати свою сім'ю і не мати проблем, пов'язаних із непланованою вагітністю, абортами та ІПСШ;

-   використання презерватива значно знижує вірогідність зараження ВІЛ та іншими ІПСШ.

Навчаючи чоловіків плануванню сім'ї, спеціалісти повинні враховувати переваги та недоліки контрацепції для чоловіків.

Загальні переваги контрацепції для чоловіків:

-  повна нешкідливість для організму більшості методів;

-  можливість використання у будь-якій ситуації;

-  відсутність побічних ефектів;

-  більшість методів не вимагає дотримання користувачем інструкцій.

Загальні недоліки контрацепції для чоловіків:

-  неприйняття чоловіком того чи іншого методу контрацепції (за індивідуальними, психологічними або соціальними мотивами);

-  небажання використовувати певний метод;

-  необізнаність чоловіків у питаннях планування сім'ї;

-  недостатньо високий ступінь ефективності деяких методів.

Методи контрацепції для чоловіків.

Пошуки надійного контрацептивного засобу для чоловіків ведуться різними лабораторіями протягом багатьох років, але до цього часу жоден із запропонованих методів не відповідає вимогам, поставленим перед контрацептивними препаратами, а саме:

-   високий ступінь надійності;

-   нешкідливість для здоров'я;

-   зручність у використанні;

-   зворотність дії;

-   відсутність негативного впливу на сексуальну функцію.

Всі медикаментозні препарати, які пропонуються для чоловічої контрацепції (андрогени, гестагени, анаболічні стероїди, інгібітори ферментів і рослинні препарати), спричиняють негативний вплив або на статеві органи, або на сексуальні функції, при цьому їхня ефективність дуже низька. Тому, на даний момент про ідеальні препарати для чоловічої контрацепції говорити завчасно.

Найбільш поширеними методами контрацепції для чоловіків є:

-   механічні (бар'єрні).

-   хірургічні – добровільна хірургічна стерилізація (вазектомія);

-   поведінкові – утримання від статевого акту.

Презервативи. Презерватив – це тонкий чохол, виготовлений з гуми (латексу), який може бути оброблений сперміцидом для додаткового захисту. Презерватив одягається на статевий член у стані ерекції.

Вазектомія. Вазектомія – чоловіча хірургічна стерилізація, що виконується стандартним методом (один чи два невеликих розрізи) або безскальпельною технологією (метод, який переважає). Контрацептивний ефект досягається завдяки блокуванню сім'явивідного протоку.

Періодичне утримання. Періодичне утримання – метод контрацепції, за якого подружжя повинне утримуватися від статевих стосунків у той період менструального циклу, коли найбільш висока ймовірність запліднення. Успіх методу багато в чому залежить від вміння пари визначати фертильну фазу кожного менструального циклу, а також від мотивації та дисципліни під час використання.

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Олена Кравченко.


ПЛАН ЗАХОДІВ
 щодо іміджевої політики

кафедри акушерства, гінекології та перинатології
 на листопад

Викладачі БДМУ провели профорієнтаційну роботу у ЗОШ №3

Співробітники кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ (доцент Юр'єва Л.М., асистент Маринчина І.М.)

15 жовтня провели профорієнтаційну роботу серед учнів 9-11 класів ЗОШ № 3 I-III ступеня Чернівецької міської ради.

У рамках проведеного заходу учні 9-11 класів за допомогою мультимедійної презентації були ознайомлені з високими рейтинговими позиціями за різними показниками діяльності, кадровим потенціалом, можливістю одержання повного циклу вищої медичної освіти, основними спеціальностями та факультетами, умовами вступу до ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”. Також учні були проінформовані стосовно сайту БДМУ, системи дистанційного навчання, підготовчим відділенням, а також можливістю готуватися до ЗНО дистанційно. Учні з великим задоволенням прослухали інформацію про дистанційні технології підтримки навчального процесу на базі системи «MOODLE», електронний журнал і можливості доступу до нього як викладачів, так і студентів та їхніх батьків.

Науковці звернули увагу на організацію різноманітних санітарно-просвітницьких заходів викладачами і студентами БДМУ, зробивши акцент на формуванні у суспільній свідомості відповідальності за власне здоров’я серед населення, пропагування здорового способу життя.

Своїми враженнями про навчання в БДМУ з учнями поділилася студентка 6 курсу Чайковська Софія. Також вона розповіла про можливість студентів брати участь у програмах літнього стажування у клініках Австрії та Німеччини та можливості у рамках програми Erasmus Mundus брати участь у програмі обміну між ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» та Університетами Європейського Союзу на грантовій основі.

Усіх бажаючих було запрошено на «День відкритих дверей» у Палац «Академічний» 1 листопада.

18 листопада на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології проведено круглий стіл "Здобутки та новітні розробки науковців БДМУ". В рамках заходу доцент Бирчак І.В. разом зі студентами-гуртківцями кафедри вшанували ім’я видатного буковинського науковця, знаного вченого-морфолога, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії БДМУ, голову Чернівецького обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України Ахтемійчука Юрія Танасовича.

Круглий стіл був присвячений здобуткам викладача та науковця, які знайшли своє втілення в чисельних наукових працях, вдячних та визнаних учнях і прогресивному студентстві нашої Аlma mater.



опубліковано 13 бер. 2011 р., 06:54 Юрий Владимирович Горюнов   [ оновлено 23 трав. 2013 р., 01:13 користувачем Маринчина Ірина Миколаївна БДМУ, Чернівці ]

 

 

 

 



опубліковано 17 лют. 2011 р., 23:56 Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 квіт. 2013 р., 11:06 користувачем Маринчина Ірина Миколаївна БДМУ, Чернівці ]



Початок роботи сайта!

опубліковано 20 жовт. 2010 р., 01:29 Юрий Владимирович Горюнов   [ оновлено 8 лют. 2011 р., 12:35 ]

Вітаємо гостей нашого сайта!


Від сьогодні почав працювати сайт кафедри Акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету.

Наповнення сайта вже почалося, очікуйте на матеріали та читайте анонси новин нашого сайту.





1-3 of 3