ЗМІ про нас



14 червня —  День молоді.

Публікація на тему: Про секс дитині складіть казку!

Підготовили статтю: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак Інна Володимирівна.













Назви публікацій та виконавці

Як харчуватися після пологів

асистент  кафедри акушерства, гінекології та перинатології Гошовська Аліса Володимирівна


Харчування після пологів жінки дуже залежить не тільки від особливостей організму жінки, але і від того, як дитина реагує на певні продукти.
Якщо у малюка виявляється алергія на щось зовсім "невинне", то на весь період годування цей продукт виганяється з меню матусі.
Харчування мами після пологів у перші дні після народження дитини, як правило, "стандартне" - якщо ніяких проблем зі здоров'ям немає, то жінкам при виписці з пологового будинку за бажанням видається список продуктів, які і складуть їх раціон на найближчі кілька тижнів.
Харчування в перший день після пологів залежить від того, як пройшли пологи.
Під час лактації у годуючих жінок має бути збільшено кількість споживаної води - приблизно на літр більше, ніж зазвичай, так що всього необхідно в цілому пити від двох з половиною до трьох літрів на день. Жінки, як правило, і самі відчувають підвищену потребу у воді; особливо сильно вони відчувають спрагу під час процесу годування дитини або відразу після нього - адже організму необхідна рідина для утворення нової порції молока. Занадто велика кількість рідини може навіть зменшити лактацію.
Необхідно переглянути і раціон харчування для годуючих жінок. Щоденне споживання калорій необхідно збільшити до двох з половиною тисяч; і навіть до двох тисяч восьмисот калорій, якщо ви плануєте продовжити грудне вигодовування як можна довше. Але знову ж, будьте обережні: багато годують жінки схильні до великого споживання солодощів. Дотримуйтеся здорового харчування!
Розподіляйте калорії рівномірно на п'ять прийомів їжі: сніданок, обід, полуденок, вечеря і додатковий перекус ввечері. На полудень і для перекусу можна їсти молочні продукти з низьким вмістом жиру, фрукти, пити соки і воду. Молоко виробляється у годуючих жінок постійно, тому так важливо, щоб ви постійно і рівномірно підживлювали організм необхідними калоріями.
Кисломолочні продукти без фруктових добавок, свіжовичавлений яблучний або морквяний сік, приготовані овочі, картопляне пюре, відварне м'ясо і риба - всі ці продукти можна їсти без обмежень, якщо у дитини немає алергії, а матуся не боїться набрати вагу. Іноді можна урізноманітнити раціон кашами (крім рису), макаронами, дозволити собі шматочок твердого сиру. З фруктів можна їсти банани і запечені зелені яблука - особливих обмежень немає, просто не забувайте про почуття міри.
Зверніть увагу! Харчування годуючої мами після пологів передбачає скорочення кількості споживаної рідини в день. У перший тиждень харчування жінки після пологів обмежується в цьому відношенні з-за різкого припливу молока. Рекомендовано випивати не більше літра води без газу або свіжого фруктового соку, а на наступні 4-6 тижнів ця кількість збільшується до 1,5 літра. Іноді можна дозволити собі чашечку чаю, а от про каву в перший місяць після пологів краще не думати. Для того, щоб постійно не відчувати надмірну спрагу, краще взагалі відмовитися від солі або мінімалізувати спожите кількість.
Через місяць харчування мами після пологів можна сміливо урізноманітнити овочевими стравами, улюбленими котлетами і пельменями, свіжими фруктами і "легкими" сирими овочами. Шматочок хорошою вареної ковбаски також не зашкодить ні жіночого організму, ні дитині. З цього моменту харчування годуючої матері після пологів можна доповнити молоком і сиром, варенням, медом.
В обмежених кількостях можна почати вживати соління: огірки, оселедець, гриби. А ось від помідор поки краще відмовитися.
Після кесаревого розтину обмеження такі ж, як після порожнинної операції, зазвичай дозволяється мінеральна вода, лимончик, сухарики, до вечора можуть дати не міцний бульйон. З наступного дня дозволяються каші.
Після звичайного розродження раціон харчування після пологів має ті ж обмеження, що і надалі весь період грудного вигодовування. Яке харчування після пологів буде правильним, визначається так само наявністю схильності до алергічних реакцій і хронічних захворювань у матері.
Не бажано вживати.
Харчування мами після пологів повинно бути збалансованим, повноцінним, але легким. Очевидно, що жирні смажені продукти, червона і чорна ікра, борщ зі свининою та інші кулінарні шедеври повинні виходити з раціону до закінчення годування. Свіжі помідори і огірки, капуста, будь-які екзотичні фрукти - вороги вашого організму, а фрукти ще і можливі алергени для дитини.
Бажано відмовитися від солодкої здоби і шоколаду хоча б у перший місяць годування малюка, і вже звичайно, харчування відразу після пологів цих продуктів містити не повинне. Солодощі не принесуть дитині нічого, крім шкоди. Та й для вас в цьому ніякої користі не буде - адже більшість жінок додають у вазі в цей період не через те, що повинні харчуватися рясніше, а саме через те, що зловживають солодким.
Табу піддаються часник і цибулю, правильне харчування після пологів не повинно містити нічого гострого і копченого. Червоні фрукти можуть викликати у малюка алергію, тому теж піддаються "анафему" на час годування. Консервовані м'ясо і риба - під забороною.
Продукти харчування після пологів не повинні містити навіть натяку на алкоголь, аж до вживання спиртовмісних ліків. По суті, такий раціон - ще відмінний привід позбавитися від зайвих кілограмів, не мучачи себе дієтами.
Тримайтеся якнайдалі від тютюну. Нікотин через грудне молоко потрапляє в організм дитини, що може призвести до серйозних наслідків. Необхідно пам'ятати і про те, що не всі продукти підходять для харчування жінки в цей період. У раціон годуючої мами не повинні входити продукти-алергени і продукти, що містять речовини, що підсилюють бродильні процеси в кишечнику. Це цибуля, часник, маринади, соління, копченості, виноград, кондитерські вироби, краби, креветки, шоколад, продукти з великою кількістю цукру. Треба уникати в їжі м'ясо молодих тварин і птахів, так як воно має підвищену алергенність. Алергенами є і яйця, цитрусові, помідори і полуниця.

Переваги й недоліки незворотної контрацепції

доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Бирчак І.В.

Переваги й недоліки незворотної контрацепції

Поки ще не існує Всесвітнього дня сексу, а от Всесвітній День контрацепції за ініціативою низки організацій, що займаються питаннями репродуктивного здоров'я, вже є.

З 26 вересня 2007 року розпочалася велика міжнародна інформаційно-просвітницька кампанія, націлена на зниження рівня незапланованих вагітностей.

Адже близько 80 мільйонів жінок у світі стикаються з незапланованою вагітністю щорічно, 20 мільйонів роблять аборти, в результаті яких 68 тисяч жінок гинуть. Проблема ця стосується як розвинених країн, так і тих, що розвиваються.

Головною метою кампанії стало пояснення важливості відповідального батьківства, коли діти з'являються в бажаний для пари час. Сучасна медицина пропонує цілий арсенал методів застереження від небажаної вагітності. Сьогодні ми поговоримо про добровільну хірургічну стерилізацію.

Добровільна хірургічна стерилізація у жінок, або як її ще називають трубна оклюзія - це метод контрацепції, при якому штучно створюється непрохідність маткових труб і відбувається необоротне припинення жіночої репродуктивної функції. Механізм дії полягає в блокуванні фаллопієвих труб, (перев'язуванні, перерізуванні, накладанні скобок, кілець або електрокоагуляції) внаслідок чого запліднення яйцеклітини стає неможливим.

Стерилізація проводиться тільки в стаціонарі під загальним наркозом. Тривалість операції 15-20 хвилин. Виписка із стаціонару, за відсутності ускладнень, проводиться залежно від методики на 2-3 (при лапароскопії) або 7-10 добу (при лапаротомії), відповідно.

Переваги трубної оклюзії

  • висока ефективність (0,01 вагітність на 100 жінок);
  • швидкий ефект;
  • постійний метод контрацепції;
  • відсутність впливу на грудне вигодовування;
  • підходить пацієнткам, для здоров'я яких вагітність становить серйозну небезпеку;
  • відсутність віддалених побічних ефектів;
  • не знижує статевий потяг.

Недоліки трубної оклюзії

  • метод контрацепції є необоротним. Пацієнтка згодом може жалкувати про своє рішення;
  • необхідність короткочасної госпіталізації на 5-7 днів;
  • існує ризик ускладнень, пов'язаних з операцією і наркозом.

Добровільна хірургічна стерилізація у чоловіків – вазектомія, яка здійснюється стандартним методом (один або два невеликих розрізи) або безскальпельною технологією (метод, якому надають перевагу). Механізм дії: після блокування сім'явиносного протоку сперматозоїди в еякуляті відсутні.

Переваги вазектомії

  • висока ефективність (0,01-0,015 вагітність на 100 жінок);
  • постійний метод;
  • не впливає на грудне годування у дружини;
  • не пов'язаний із статевим актом;
  • підходить для пар у тих випадках, коли вагітність або трубна оклюзія становить підвищений ризик для здоров'я жінки;
  • проста операція, яка проводиться під місцевою анестезією;
  • відсутність довготривалих побічних ефектів;
  • не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів).

Недоліки вазектомії

  • метод незворотній;
  • затримка ефективності (вимагається до 3 місяців або 20 еякуляцій після операції);
  • ризик та побічних ефектів, пов'язаних з операцію, особливо при використанні загальної анестезії;
  • короткочасний дискомфорт/біль після операції;
  • необхідна участь кваліфікованого лікаря.

Аборт – не метод контрацепції
Доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Світлана Ясніковська.

Аборт – не метод контрацепції

Небажана вагітність, аборти і захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) руйнують здоров'я молодих людей і ставлять під загрозу їхню здатність мати дітей у майбутньому.

Планування родини покликане забезпечити здоров'я жінки для народження бажаних і здорових дітей саме тоді, коли це буде потрібно.

Аборт не повинен бути методом планування родини!!!

Варто не переривати, а попереджувати небажану вагітність. Розумною альтернативою аборту є контрацепція. Ризик, пов'язаний із застосуванням контрацептивних засобів, значно нижчий, ніж ризик, пов'язаний з небажаною вагітністю й абортом. У Нідерландах, Канаді, Англії, США ефективними методами контрацепції користуються 50-70% жінок, при цьому рівень абортів у цих країнах – 3-20 на 1000 жінок у рік.

Сьогодні реальність така, що близько 60% молодих людей мають досвід статевого життя до 18 років. Таким чином, «період небезпеки» небажаної вагітності збільшується, а знання про те, як її уникнути, мають далеко не всі. Це призвело до того, що зараз лікарів не дивує вагітність у дівчаток 13-16 років. Навряд чи знайдеться хоча б одна людина, яка позитивно ставиться до абортів. Але, на жаль, у нашій країні аборт залишається основним способом регулювання народжуваності. Кожний десятий аборт – у молодих жінок до 19 років. Близько 30-50% абортів у жінок старше 19 років – повторні.

Аборт негативно впливає на перебіг наступних вагітностей. Крім того, штучне переривання вагітності часто призводить до дисгормональних станів, що у майбутньому проявляється порушенням менструального циклу, мастопатіями, безплідністю.

Порівняльна характеристика негормональних методів контрацептивів

 

Метод

Механізм дії методу

Надійність методу

Переваги методу

Недоліки методу

Природні методи

Визначення «небезпечних» і «безпечних» днів менструального циклу за консистенцією шийкового слизу/ чи температурою в прямій кишці (що може бути досить складно)

Низька.

Особливо ненадійні ці методи у молодих жінок, які не народжували, з несталим менструальним циклом

Немає протипоказань до використання

Украй низька надійність (для підвищення надійності – сполучати з бар’єрними чи хімічними методами). Потрібен тривалий період підготовки (8-12 міс.) для оволодіння методом

Перерваний статевий акт

Виведення статевого члена з піхви до того, як відбулась еякуляція (сім'явипорскування)

Низька.

Чоловік повинен мати певні навички, тому що попадання незначної кількості сперми навіть на область зовнішніх статевих органів жінки може стати причиною настання вагітності

Може бути використаний у будь-якій ситуації

При постійному використанні може призвести до сексуальних розладів як у чоловіка, так і у жінки. Не захищає від ЗПСШ

Бар’єрні контрацептиви

Заснований на запобіганні проникнення сперматозоїдів через канал шийки матки у верхній відділ репродуктивної системи завдяки створенню механічної перешкоди – бар'єра (діафрагми, шийкові ковпачки, губки, презервативи)

Досить надійні при правильному використанні

Презерватив простий у використанні, захищає від ЗПСШ та СНІДу

Презерватив може зісковзати чи порватися, можливі алергічні реакції, зниження статевих відчуттів

Хімічні контрацептиви

(сперміциди)

Руйнують сперматозоїди і створюють бар'єр перед шийкою матки

Низька.

Необхідне сполучення з іншими методами (напр., з використанням презерватива)

Знижують ризик ЗПСШ (але не виключають його)

Низька ефективність, обмежений період дії, використання пов’язане зі статевим актом, можуть викликати подразнення статевих органів, необхідне ретельне дотримання інструкції щодо застосування

Хірургічна контрацепція

(стерилізація)

Перев’язка маткових труб у жінок чи висічення сім'явивідних протоків у чоловіків

Практично 100%

Надалі не потрібна будь-яка контрацепція

Операція носить незворотній характер. Не проводиться людям до 35 років або тим, хто має менше двох дітей. Не захищає від ЗПСШ і СНІДу

Внутрішньо маткові засоби чи спіралі (ВМС)

Затруднюють запліднення яйцеклітини і прикріплення її до внутрішньої оболонки матки

Висока.

Друге місце після гормональних контрацептивів

Економічно вигідні, зручні, не вимагають постійного самоконтролю, після їхнього видалення фертильність відновлюється швидко

Підвищує ризик розвитку запальних захворювань органів малого таза, позаматкової вагітності, можливі інтенсивні, тривалі, болючі менструації. ВМС не підходять жінкам, що не народжували, а також тим, хто має кілька статевих партнерів. Не захищає від ЗПСШ.

Гормональна контрацепція. Понад 120 млн. жінок у світі використовують гормональний метод запобігання небажаної вагітності. Сучасні гормональні контрацептиви, залежно від складу і способу їхнього застосування, поділяються на:

а) комбіновані (естроген-гестагенні) оральні контрацептиви;

б) міні-пілі (чисті прогестагени);

в) ін’єкційні (пролонговані)

У кожній таблетці КОК містять два жіночі гормони – естроген і прогестаген.

Слід пам’ятати, що перед застосуванням того чи іншого методу запобігання небажаної вагітності обов’язковий огляд та консультація гінеколога.

Фактори ризику розвитку раку молочної залози


Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Маринчина Ірина.

Четвер, 22 жовтня 2015 09:12

Фактори ризику розвитку раку молочної залози

На сьогодні, ніхто не знає чому виникає рак молочної залози.

В медицині немає чітких рекомендацій як можна застерегтися від цієї хвороби. Проте, виявлення раку молочної залози на ранній стадії надає більше шансів на успішне лікування та подолання недуги. Постає питання, що ж робити представницям прекрасної статі?

По-перше: дізнайтеся про свій ризик. Для цього з’ясуйте, чи були випадки захворювань на рак молочної залози у Вашій родині, та проконсультуйтеся з лікарем щодо особистого ризику захворіти на цю недугу. У більшості випадків причини виникнення раку молочної залози залишаються незрозумілими. Проте в результаті численних досліджень було встановлено основні причини розвитку захворювань молочної залози (у т. ч. раку молочної залози).

Безперервне підвищення захворюваності підтверджує необхідність регулярного відвідування лікаря-мамолога та проведення обстежень молочних залоз.

Фактори ризику виникнення раку молочної залози

  1. Індивідуальні

Стать і вік є основними факторами ризику: ймовірність захворювання молочної залози у жінок різко зростає після 40 років і стає максимальною до 64 років. Існує пряма залежність між віком і підвищенням ризику захворювання рак молочної залози. Але ймовірність захворювання на рак грудей існує в будь-якому віці. Раніше перенесений рак молочної залози або рак яєчників. Встановлено, що в осіб, які лікувалися з приводу раку молочної залози або раку яєчників, ризик рецидиву або розвитку раку у другій залозі досить високий, і підвищується на 0,5-1% з кожним наступним роком життя. Дана обставина вказує на необхідність спостереження та регулярного обстеження таких жінок протягом усього подальшого життя. Попередні (передпухлинні) захворювання молочної залози. Термін «фіброзно-кістозна мастопатія» об'єднує широкий спектр доброякісної патології молочної залози, але лише окремі морфологічні варіанти підвищують онкологічний ризик.

  1. Родинні (спадкові)

Сімейний анамнез - один з найбільш важливих факторів ризику при оцінці ступеня ймовірності виникнення раку молочної залози. При наявності такого фактору як сімейний рак молочної залози, вірогідність захворювання зростає на кількість родичів 1-го ступеня споріднення (мати, рідна сестра, дочка), що хворіли на рак грудей до 40 років або накопичення випадків захворювання раком грудей у сім'ї (більше одного) ризик підвищується в 8-10 разів.

  1. Гормональні фактори.

Вплив ендогенних гормональних чинників

Переконливо доведена першорядна роль гормонів яєчників у виникненні раку грудей і тривалості їх впливу на епітелій молочних залоз. Естрогени (гормони, що виробляються яєчниками) сприяють зростанню і проліферації (збільшенні) проток і, ймовірно, можуть підвищувати ризик захворювання в результаті стимуляції зростання кількості знову утворених клітин. Раннє настання менструації (менархе) - до 12 років - підвищує ризик виникнення раку грудей. Пізніше настання менопаузи (після 55 років) підвищує ризик виникнення раку молочних залоз в 2 рази у порівнянні з випадками раннього її настання - до 45 років. Ранній клімакс має захисну дію на тканину молочної залози у жінок. Відсутність пологів і (або) післяпологової лактації підвищує ризик у жінок, які не народжували, в 1,5 рази. Ступінь ризику підвищується в міру збільшення віку під час перших пологів: у жінок, які народили першу дитину після 30 років, ризик в 2-5 разів вище в порівнянні з жінками, які мали першу дитину до 19 років. Ряд фахівців зазначають, що переривання вагітності збільшує ризик у 1,5 рази; ще небезпечніше аборт до 18 або після 30 років.

Вплив екзогенних гормональних чинників

Екзогенний вплив гормонів пов'язаний переважно із замісною гормональною терапією (ЗГТ) у період пери-та постменопаузи, а також із застосуванням оральних контрацептивів. Замісна гормональна терапія естрогенами або комбінованими препаратами, що застосовуються для пом'якшення ускладнень вікової втрати естрогенної функції яєчників в останнє десятиліття досить широко поширилася. При цьому призначення даних препаратів вимагає сурового обгрунтування і врахування онкологічної настороженості. Поки що утримуються азначати ЗГТ особам, які перенесли лікування з приводу раку молочної залози. Широко поширені комбіновані оральні контрацептиви (КОК) містять синтетичні естрогени, прогестерон та похідні від нього. Є дані про підвищення ризику при тривалому прийомі препаратів (більше 4 років до перших пологів) або при дуже тривалому їх використанні (більше 10-15 років).

  1. Фактори способу життя.

Показники захворюваності та смертності від раку молочної залози (РМЗ) в усьому світі характеризуються широкими географічними відмінностями. Смертність від РМЗ в Україні зростає, так само як і в інших країнах. Спочатку подібні відмінності пов'язували з генетичною схильністю до захворю­вання. Однак, як показали обстеження мігрантів з Японії в США, по мірі адаптації до західного стилю життя захворюваність даного контингенту досягла рівня корінного населення. Основна відмінность між Японією і Заходом -характер харчування. Жителі Азії споживають багато рису і риби, а для західноєвропейських країн характерно вживання великої кількості м'яса і жирів. Висококалорійне харчування з великим вмістом жирів зазвичай призводить до надлишкової маси тіла та ожиріння. Погіршення екології, особливо у великих мегаполісах. Жінки, що мешкають у великих містах, індустріально розвинених регіонів хворіють на рак грудей частіше, ніж жительки сільської місцевості. Це пов'язано з порушенням екології, нездоровим раціоном харчування - підвищеним споживанням жирів, синтетичних вітамінів, сурогатної їжі. Фізична активність пов'язана з меншим ризиком розвитку РМЗ, що, можливо, також пов'язане з впливом на гормональний метаболізм. Фізична активність дозволяє покращити стан опорно-рухового апарату, контролювати масу тіла і є профілактикою депресивних станів. Алкоголь. Прямий і статистично достовірний зв'язок між вживанням спиртних напоїв і розвитком РМЗ підтверджена численними дослідженнями. Куріння. Встановлено, що тютюнопаління є основною причиною виникнення багатьох форм злоякісних пухлин і причиною п'ятої частини випадків смерті від раку. Радіація. Іонізуюча радіація - відомий канцероген - при певних обставинах здатна підвищувати ризик розвитку РМЗ, що неодноразово доведено епідеміологічними дослідженнями різних груп населення.

  1. Жіноча самотність

Відсутність або раннє припинення статевого життя.

  1. Наявність додаткових захворювань та факторів, що провокують хворобу

Гінекологічні захворювання (міома, ендометріоз, аденоміоз і т. п.). Молочна залоза, так само як і матка, є органом-мішенню для статевих стероїдних гормонів. Тому наявність змін в одному з органів-мішеней вимагає обов'язкового системного обстеження. Запальні процеси в молочних залозах (мастити), а також діабет, захворювання щитовидної залози, захворювання печінки.

Фактори, що сприяють розвитку раку грудей:

Стрес відіграє вкрай негативну роль у розвитку раку грудей. Досвід показує, що на тлі важких емоційних переживань, тривалих та постійних психологічних перевантажень патологічні процеси в молочних залозах різко загострюються, формуються різного роду вузлові утворення. Статистика свідчить, що професії, пов'язані з адміністративною роботою, найбільш небезпечні щодо можливого розвитку онкологічного захворювання молочних залоз. Неправильний підбір білизни. Тугий бюстгальтер на металевих кісточках часто надмірно стягує і деформує молочні залози. Травми молочних залоз нерідко є провокуючим фактором для розвитку онкологічної патології, особливо в тих випадках, коли мають ускладнений перебіг. Негативні наслідки часто виявляються через багато років, коли сам факт травми забувається. Перелік факторів ризику можна доповнити зловживанням кави, смаженими м'ясними стравами, вживанням наркотиків.

Цілком очевидно, що питома вага перерахованих факторів у ризику розвитку раку не тільки різна, але й певною мірою відносна. Тому фактори ризику можна розділити на кілька груп: підтверджені, можливі і малоймовірні.

До підтверджених факторів належать: спадковий рак по жіночій лінії, наявність раку МЗ в анамнезі, фіброзно-кістозна хвороба з проліферацією і атипією, внутрішньопротокові папіломи, внутрішньо-кістозні папілярні розростання.

До можливих факторів належать відсутність пологів, пізні перші пологи, рання менархе, пізня менопауза, травми, мастити, тривала замісна гормонотерапія.

До малоймовірних - контрацептиви, кава, нікотин, наркотики, алкоголь та ін.

Наявність одного з перелічених чинників ризику захворювання не означає, що жінка обов'язково захворіє на рак грудей. Вірогідність розвитку онкологічної патології підвищується при наявності декількох факторів ризику, особливо якщо вони відносяться до категорії підтверджених. З іншого боку, рак грудей може виявитися і у жінок, які не мають очевидного відношення до перелічених груп ризику.

Жінка може мати багато з вищенаведених факторів ризику, проте ніколи не хворіти на рак молочної залози. Тому варто визначити фактори ризику для себе і намагатися контролювати їх, а саме: вести правильний спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок, притримуватися раціонального режиму харчування, слідкувати за змінами у своєму організмі та при необхідності не відкладати візиту до лікаря. По-друге: проходити скрінінгові обстеження. Для цього проконсультуйтеся із лікарем, яке обстеження буде найкраще Вам підходити. По-третє: дізнайтеся, що є нормою для Вас. Слідкуйте за своїм здоров’ям. Оглядайте свої груди перед дзеркалом. Зверніться до лікаря, якщо Ви помітили будь-які з наведених нижче змін у молочній залозі:

- припухлість, твердий вузол, ущільнення

- набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри

- зміна розміру або форми молочних залоз

- заглиблення або зморщеність шкіри

- свербіж, виразки або висипання на сосках

- западання соска або іншої частини грудей

- раптові незвичні виділення із сосків

- поява постійного болю в одній ділянці.

Вагітність і статеве життя


Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології асистент Світлана Печеряга.

П'ятниця, 23 жовтня 2015 10:25

Вагітність і статеве життя

Звичайно ж, будь-яку нормальну людину буде цікавити питання «Чи можна жити статевим життям під час вагітності»?

І це цілком нормально, адже всі ми люди і наші бажання цілком природні.

Інстинкт продовження роду притаманний людині так само, як і всьому живому. Для здійснення продовження роду необхідний сексуальний акт. Тобто, два цих властивих людині інстинкти нерозривно пов'язані. Отже, жінка вагітніє. Але вона дізнається про це лише через 2-3 тижні, коли буде затримка чергової менструації. А до цього вона продовжує своє повсякденне життя, включаючи і статеве, з чоловіком або коханим. Але, варто їй відвідати лікаря жіночої консультації, який ставиться діагноз вагітності, і після цього слідує сувора, воістину пуританська, заборона на заняття сексом. Тим самим здійснюється штучне відчуження від жінки (і її партнера) однієї з природніх потреб, таких самих, як дихання, харчування і тому подібне. Кожній людині хочеться близькості з коханим і тих незабутніх відчуттів. Але як же поєднати вагітність і статеве життя без шкоди для майбутньої мами та її дитини?

Вагітність — це не тільки новий етап у житті родини, але й новий етап у відношенні подружньої пари. Закономірні зміни в організмі жінки змушують обох партнерів задуматися про статеве життя. Відповідь на питання, як вплине секс на майбутнє здоров'я малюка та його матері, все частіше задають лікарям.

Коли жінка дізнається, що вона носить під серцем майбутню дитину, її світ повністю змінюється. Побутові проблеми і захоплення відходять на інший план. Тому й інтимні стосунки в першому триместрі вагітності повністю залежать від стану здоров'я майбутньої мами. У більшості випадків, токсикоз під час першого триместру відбиває у жінки бажання до інтимної близькості. Стають важкими молочні залози, а через це підвищується чутливість сосків, тому неприємними здаються ласки грудей. Що стосується психологічного стану, то тут також не все так просто. З'являється дратівливість, тривожність і байдужість. Всі ці чинники, безумовно, впливають на статеве життя — багато жінок просто не хочуть вступати в такому стані в інтимну близькість.

У деяких жінок, навпаки, зростає статевий потяг у першому триместрі вагітності і заняття сексом до 15 тижнів (3,5 міс.) цілко виправдане.

Насправді, якщо вагітність не обтяжена загрозою переривання, то нормальне статеве життя не протипоказане. У багатьох жінок існує страх «щось порушити», який є абсолютно необгрунтованим. Тобто, як немає на початку вагітності обмежень в режимі, одязі, дієті, так не може бути їх і в сексі — ні в частоті сексуальних актів, ні в їх особливостях. Ембріон, коли він складається з декількох десятків або сотень клітин, ні на йоту не змінює жіночий організм. Тому прагнення берегти плід у ранніх термінах вагітності необгрунтовано.

Другий триместр вагітності найчастіше проходить для жінки досить легко. З'являється бажання інтимної близькості і поліпшується самопочуття в загальному. Це допомагає повною мірою насолодитися сексом із коханою людиною, багато жінок саме в цей період вперше відчувають оргазм.

Однак і під час цього триместру є деякі нюанси, які слід врахувати. Трапляється, що спостереження за вагітностю приносять нові дані, які можуть частково або повністю вплинути на сексуальні відносини. Саме в цей період можуть виявити можливість переривання вагітності або невдале розташування плаценти.

На останньому етапі вагітності більшість пар повністю відмовляються від статевих стосунків. Причина цьому - збільшення обводу живота, що створює значні незручності під час інтимної близькості. У цей період не можна сильно експериментувати в статевих відносинах, а також потрібно вибирати тільки ті пози, які точно не принесуть шкоди малюкові.

Досить серйозною проблемою може стати підвищена ранимість шийки матки. Тому під час статевого акту бувають незначні кров'яні виділення. У такому випадку слід обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Велика частина лікарів рекомендує відмовлятися від статевих зносин в останній місяць вагітності. Це аргументується сильним скороченням матки під час оргазму, що може призвести до передчасних пологів та несвоєчасного вилиття навколоплідних вод.

Що стосується загальних рекомендацій, то кожного разу при виникненні сумнівів не соромтеся поговорити про це зі своїм лікарем, порадьтеся з ним - чи потрібно припиняти сексуальні контакти через різні можливі ускладнення (загрозу самовільного викидня, перечасних пологів, звичне невиношування вагітності, аномалії розташування плаценти та інш.).

Нарешті, ви стаєте щасливими батьками. Впродовж цілих 6-ти тижнів після пологів необхідно утримуватися від статевого життя, внаслідок високої небезпеки занесення інфекції до організму жінки, оскільки матка після пологів — суцільна рана. Секс суворо заборонений, оскільки матка і пологові шляхи жінки повинні прийти до нормального стану: матка скоротитися до своїх звичайних розмірів, травми м'яких тканин зажити.

Коли, нарешті, ця заборона знімається, на перший план виходить, здавалося б, давно забута проблема застереження від наступної вагітності.

УВАГА!!! Варто пам’ятати, що жінка може знову завагітніти вже через два тижні після пологів. Тому, щоб уникнути цього, оскільки Вам необхідно відійти після попередніх пологів і займатися новонародженим, дуже важливо заздалегідь подбати про методи контрацепції і зробити правильний вибір.

УВАГА!!! Дбайливий, з любов'ю, безпечний секс, як ніщо інше, може оберегти жінку від післяпологової депресії, що поширилася останнім часом. Але, шановні чоловіки, ніколи не змушуйте свою дружину після пологів до сексу, якщо вона цього не хоче. Після народження малюка статеві стосунки можуть бути відновлені тоді, коли жінка буде готова і захоче цих відносин. Так що, дорогі чоловіки, будьте терплячі, уважні та ласкаві до своїх дружин!